Питання назви Македонії в Греко-Македонських відносинах

        Данило Тивончук

СУПЕРЕЧКА ЩОДО ОФІЦІЙНОЇ НАЗВИ МАКЕДОНІЇ ЯК КЛЮЧОВА ПРОБЛЕМА ГРЕКО-МАКЕДОНСЬКИХ ВІДНОСИН

У статті досліджено політичний диспут щодо вживання терміну «Македонія», який виник між Грецією та Республікою Македонія, колишньою союзною республікою Югославії. Суперечка виросла з багатостороннього конфлікту початку 20 століття, який став однією з причин Балканських війн. На сьогодні, ця тема досягає логічного завершення і є однією з прикладів складності врегулювання міжнародних відносин.

Ключові слова:         Македонія, Балкани, Греція, Преспа, НАТО, ЄС.

Danylo Tyvonchuk

DISPUTE ABOUT THE OFFICIAL NAME OF MACEDONIA AS THE KEY PROBLEM OF GRECO-MACEDONIAN RELATIONS

Political debate on the use of the term “Macedonia”, which arose between Greece and the Republic of Macedonia, the former union republic of Yugoslavia. The dispute grew out of a multilateral conflict of the early 20th century, which became one of the causes of the Balkan wars. Today, this topic reaches a logical conclusion and is one example of the complexity of the settlement of international relations.

Keywords: Macedonia, Balkans, Greece, Prespa, NATO, EU.

Актуальність проблеми Політичний диспут щодо офіційного вживання терміну «Македонія» виник на початку 20 ст., під час багатостороннього конфлікту на Балканах. Вже нових обертів суперечка набрала у 1991 році, після розпаду Югославії і утворення Республіки Македонія. Ця тема є актуальною для вивчення, адже вона стосується не давніх хронологічних рамок, включаючи і 2019 рік, а також стала однією з найрезонансніших подій сучасної історії ЄС, НАТО та загалом Європи.

Предмет дослідження. Предметом дослідження є взаємовідносини між двома країнами Балкан, а саме Греції та Македонії, які стали дуже напруженими у зв’язку з неспроможністю досягнути альтернативного виходу щодо затвердження офіційної назви Македонії.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сьогодні ця тема потребує детальнішого дослідження, адже вона розглянута лише поверхнево, оскільки інформація розглядається на рівні ЗМІ або іноземними джерелами, у зв’язку з тим, що це молодий конфлікт, який фактично триває і досі.

        Мета та завдання дослідження. Метою та завданням дослідження є дослідити процеси та події, які відбувалися протягом всього періоду суперечки між Грецією та Македонією щодо офіційної назви останньої, всі дії цих держав задля врегулювання конфлікту, описати всі аргументи обидвох держав в свою користь, а також вплив інших держав, ЄС та НАТО на цей конфлікт.

Виклад основного матеріалу. Македонія - географічна та історична область Балкан, на території якої розташовувалася антична грецька держава. Є кілька аспектів проблеми. Загалом, її витоки лежать у різних поглядах на історію регіону та виклики, які обидві народи сприймають з різного погляду. Історія питання походить від епохи Олександра Македонського, за декілька століть до приходу слов'ян на Балкани. Широко розглядається використання Македонією символів з класичного періоду, які ототожнюють сучасну державу з Олександром Македонським, греками сприймається як наступальне присвоєння еллінської спадщини. Перше прийняття Македонією прапора з використанням стародавньої македонської “Вергінської зірки”.

Під час Балканської війни 1912-1913, Македонія була розділена між Грецією, Болгарією та Сербією [24]. Частина, що відійшла до Сербії, а потім Югославії, приблизно відповідала території сучасної республіки. Греки, болгари і серби були об'єднані ідеєю заперечення існування окремої македонської нації. У цих трьох країнах політика відносно освіти, мови була спрямована на викорінення будь-якого сенсу окремого македонського народу. У комуністичній Югославії після 1945 року політика щодо македонського народу кардинально змінилася[27]. Створення окремої македонської республіки в межах Югославії зміцнило дух македонської нації перед обличчям болгарських і грецьких політичних та інших викликів. Після незалежності Македонії Болгарія визнала державу, проте не окремий македонський народ або мову. У результаті македонці продовжували відчувати себе під загрозою через неспроможність трьох сусідів однозначно прийняти їхнє існування як нації.