Психолого - педагогiчнi основи навчально - виховноi дiятельностi гувернера

                           МІЖРЕГІОНА АКАДЕМІЯ  УПРАВЛІННЯ  ПЕРСОНАЛОМ

                                                                                МАУП

                                    Є. Г. Сарапулова

                                ПСИХОЛОГО - ПЕДАГОГІЧНІ  ОСНОВИ

                 НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ   ГУВЕРНЕРА

                                                                  Монографія

                     Київ 2003                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                

ЗМІСТ

Вступ         З

Розділ І.  Генезис і розвиток гувернерства

як системи формування самобутньої особистості

1.1.        Виникнення і тенденції розвитку гувернерства
від найдавніших часів існування людства

до епохи середньовіччя                         6

1.2.        Характеристика гувернерства

від Ренесансу до XVIII століття         20

1. Розвиток гувернерства у XIX столітті        32
2. Функціонування гувернерства

у XX — на початку XXI століття         58

Висновки до розділу         84

Розділ 2.  Пріоритетні гувернерські методики

й теорії виховання дитини в домашніх умовах

2.1.  Реалізація ідеї всебічного розвитку особистості

в гувернерських виховних системах

ХУІ-ХУШ століть        87

2.2   Вирішення проблеми формування особистості

в теорії і практиці домашнього виховання у Європі

в XIX — на початку XX століття        107

2.3.        Індивідуальне виховання як керівництво процесом
розвитку особистості в Російській Імперії

XIX — початку XX століття        119

2.4.        Стратегічні напрями й методики індивідуального
виховання у XX — на початку XXI століття        136

Висновки до розділу        168

Розділ 3.  Прогресивні підходи в теорії і практиці індивідуального домашнього навчання

3.1.        Суть методик індивідуального навчання

у XVI — XVIII століттях        172

3.2.        Висвітлення методичних підходів навчання
в домашніх умовах у працях

провідних європейських педагогів

XIX ■— початку XX століття        185

3.3.        Процес оволодіння знаннями і розумовий
розвиток дитини в системі домашнього
навчання Російської Імперії

XIX        — початку XX століття        198

3.4.        Нові індивідуалізовані дидактичні підходи
в педагогічній теорії й практиці

XX        — початку XXI століття        218

Висновки до розділу        226

Висновки        231

Список використаної та рекомендованої літератури        236

                                                                                                                                                                                                                                      ВСТУП                    

Родинне виховання — одна з найважливіших і найменш досліджених сторінок в історії всесвітньої й вітчизняної педагогіки. Таке явище цілком закономірне. Педагогіка завжди була засобом підготовки для держави громадян з необхідними їй моральними якостями й знаннями. Тому зміна суспільної орієнтації обов'язково супроводжувалася реформуванням освітньо-виховної системи. Попередні педагогічні позиції, ідеї, системи часто проголошувалися шкідливими, нежиттєздатними і з ними розпочиналася нещадна боротьба. Оскільки поступ людства в цілому й кожного народу зокрема — суцільна низка змін політичних і економічних формацій, багато цінних педагогічних здобутків канули у небуття. Інтерес наступних поколінь до педагогічної теорії й практики минулого, як правило, диктувався прагненням удосконалити суспільний освітньо-виховний механізм. Тому вивчалася переважно система державної освіти, а особливості родинного виховання виявлялися порівняно малодослідженими в усіх народів. Народні звичаї, обряди, фольклор, запізнілі історичні дослідження донесли до нащадків провідні ідеї різних періодів розвитку тієї чи іншої нації, але більшість методів родинного виховання зникли для нас назавжди. І це величезна втрата, бо загальновідомо, що провідний виховний вплив на формування особистості належить сім'ї.