Життєві цінності

У житті людини цінності визначають сенс її існування. Завдяки цим цінностям людина долучається до вищої інстанції, що наповнює сенс її існування, надає мотивації та конкретики.

Проте чи залишаються життєві цінності сталими при зміні поколінь?

Зміна поколінь розуміється як універсальний процес, «заснований на біологічному ритмі людського життя, внаслідок якого в культурному житті з'являються нові учасники, тоді як старші актори цього процесу поступово зникають.

Тому, система цінностей, яка переходить у категорію стереотипів, руйнується дуже важко. Україна в цьому сенсі — не виняток. У нас побутує розбурхана стихія цінностей, одні відходять у минуле, інші руйнуються, треті — у аморфному стані, а четверті – тільки зароджуються. Є люди, які приймають та живуть новими цінностями, в той час, як інші дивляться на них, як на аномальні.

Чому радянські цінності виявилися живучими? Вони були державоцентричними. Інтереси держави, інтереси поняття «ми» завжди домінувало над інтересами особи. «Раньше думай о родине, а потом о себе». Таким був девіз життя у Радянському союзі. Такі цінності нав’язувалися з дитячого садочку, у школі, у літературі, у кіно. У системі радянських цінностей особа розчинялася в колективному ми, а інтереси «я» були другорядними. Система виховання передбачала прищеплення такої ідеї, що інтереси колективу мають бути над інтересами особи.

Проте зі зміною державної ідеології, розпадом Радянського Союзу, переходом України до ринкової економіки, всепоглинаюча хвиля глобалізації відбилася і на свідомості нових поколінь. На перше місце виходять демократія, самоідентифікація особистості. Соціологічні дослідження життєвих цінностей молоді останнього десятиріччя переконують, що зараз формується тип особистості, яка насамперед цінує себе і вважає, що її діяльність, успіх у житті залежать саме від неї.

Як свідчать данні емпіричного дослідження психолога Партико Т.Б., проведені у довоєнний