Виховні цінності Нової української школи

Практичне заняття №13

Тема: Виховні цінності Нової української школи.

Мета: визначити сутність понять «цінність», «ціннісні орієнтири»; виокремити та охарактеризувати базові виховні цінності сучасної української школи; визначити та проаналізувати внутрішні та зовнішні фактори впливу на формування виховних цінностей сучасних школярів, а також принципи сучасного ціннісно-орієнтованого виховання.

План заняття:

1. Поняття «цінність», «ціннісні орієнтири». Види цінностей та їх концептуальне тлумачення.

Педагогічні цінності являють собою норми, що регламентують педагогічну діяльність. Вони утворюють пізнавально-діючу систему, яка служить сполучною ланкою між сформованим суспільним світоглядом в галузі освіти і діяльністю педагога.

Ціннісні орієнтири — це певна сукупність ієрархічно пов’язаних між собою цінностей, яка ставить людині спрямованість його життєдіяльності

Єдиної класифікації цінностей у сучасних наукових дослідженнях не існує. Одні характеризують цінність як об’єктивну суть речей, інші – як власне цінність, грошову вартість предмета, треті – ототожнюють із поняттям блага, корисності для особистості, четверті – пов’язують із суб’єктивною значущістю цього предмета для життєдіяльності людини, п’яті – з його властивостями задовольняти потреби, інтереси, бажання. Саме тому дослідники класифікують цінності по-різному:

1) за об’єктом засвоєння – матеріальні, морально-духовні;

2) за метою засвоєння – егоїстичні, альтруїстичні;

3) за рівнем узагальненості – конкретні, абстрактні;

4) за способом вияву – ситуативні, стійкі;

5) за роллю в діяльності людини – термінальні, інструментальні;

6) за змістом діяльності – пізнавальні, предметно-перетворювальні (творчі, естетичні, наукові, релігійні та ін.);

7) за приналежністю – особистісні (індивідуальні), групові колективні, суспільні, загальнонародні (національні), загальнолюдські.

1. Ціннісні орієнтири Нової української школи:

Задля гармонійного розвитку учня вкрай необхідно, щоб партнерські взаємини між усіма учасниками освітнього процесу були спрямовані на відкрите та щире спілкування, сповнене утвердження морально-етичних

1. Морально-етичні цінності (

гідність

Базовий елемент самосвідомості людини, усвідомлення своєї неповторності, необхідності цінувати себе, а також аналізувати себе з боку. Гідність не може бути успадкованою чи вродженою рисою характеру, вона є цінністю, яка напрацьовується та формується, зокрема й через певні суперечливі ситуації, коли зачіпаються моральні підвалини особистості.  Утвердження з мотивів неповторності кожної людини поваги до її особистості через взаємодію та спілкування. Ключова ідея розуміння гідності полягає у тому, що людина самим фактом свого народження заслуговує на те, аби суспільство визнавало її індивідуальність та її переконання, що, натомість, зобов’язує її з повагою ставитися до законних інтересів інших та суспільства загалом.

 рівність

Рівність можливостей та у доступі до можливостей. Всі люди мають однакові, зокрема й гарантовані державою право на освіту, вихідні можливості для реалізації себе. Якщо ж можливості не є рівними, то це створює умови для загального незадоволення і провокує втрату іншої цінності – суспільної довіри. Спостерігаючи різні підходи щодо реалізації певних можливостей в житті (наприклад, коли мати учня вирішила скористатися пропозицією знайомої медичної сестри пошвидше потрапити до лікаря замість очікування у черзі разом з іншими) та освіті (наприклад, під час зарахування до закладу освіти або оцінювання контрольної роботи), учням важче бути сформувати для себе у дорослому віці потребу в забезпеченні рівності для інших, що від них можуть юридично або фактично залежати. Рівність покликана виховати у молодого покоління неухильну практику поважати права та можливості, які гарантовані не лише їм.