Політичні цінності в системі політичних відносин

Міністерство освіти і науки України[pic 1]

Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

Реферат

на тему:

«Політичні цінності в системі політичних відносин»

                                                                                                                          Виконав:

студент Ist1-В20 групи

Сембрат О.А

Перевірив:

Юга О.А

ЗМІСТ

ВСТУП

1. Політичні цінності

2. Політичні інтереси

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Підставою політичної діяльності та відносин є усвідомлені потреби індивідів та громадських груп. Люди завжди мають певні інтереси, реалізації яких вони намагаються досягти. Для цього вони об'єднуються, створюють різні асоціації, що у свою чергу потребує згоди, вироблення системи правил політичних відносин та діяльності. Політичні та економічні інтереси виникають, формуються та відмирають у певних соціально-політичних умовах у вигляді політичної діяльності. Політичні інтереси виражають ставлення суб'єктів політики до явищ соціально-політичного середовища, оволодіння якими має важливе значення задоволення їхніх потреб. Дії суб'єктів політичної діяльності ґрунтуються на пріоритеті інтересів, при цьому особистість виходить із пріоритету мети, ідеалу, цінності.

У цій роботі ми докладніше зупинимося на поняттях політичних цінностей та інтересів суб'єктів політичної діяльності у Росії.

1. Політичні цінності

Хочеться сказати, що з перших, хто почав розробляти теорію цінностей у марксистської філософії та соціології був В.П. Тугаринів. Спираючись на дослідження попередників з цього питання та свої власні, він сформулював загальне поняття цінностей: «Цінності суть предмети, явища та їх властивості, які потрібні членам певного суспільства чи класу чи окремої особистості як засоби задоволення їхніх потреб та інтересів, а також ідеї та спонукання як норму, мету чи ідеалу»

Свого часу у філософській та соціологічній літературі висловлювалися міркування, згідно з якими: по-перше, оскільки існує незліченна кількість реальних цінностей людей, то й загальне визначення цінностей не потрібне, а то й взагалі неможливе; по-друге, марксистська теорія загалом фактично виступає як теорія цінності. Не погоджуючись ні з тим, ні з іншим, він вважав, що цінності та ціннісні стосунки слід відрізняти від теорії цінностей. Розробляючи ж останню, дослідники цим застосовують до аналізу цінностей науково-технічний підхід. Цей підхід ідентифікувався з соціологічним. Звичайно, в тому його трактуванні, яке було прийнято в ті роки.

У класифікацію цінностей, що ґрунтується на структурі суспільних явищ, В.П. Тугаринов, поряд з матеріальними і духовними, включає соціально-політичні: суспільний порядок, мир, безпека, свободу, рівність, справедливість, людяність. вивченні соціально-політичних явищ. При першому підході, на його думку, неможливо робити вибір між цими явищами, бо вони, граючи позитивну чи негативну роль у суспільному розвитку, або ту й іншу разом, не можуть бути об'єктивно оцінені. Вивчається лише їх роль та значення у певний історичний період. Щодо ціннісного підходу, то він дозволяє проводити вибір із безлічі соціально-політичних явищ історичного періоду, відбирати ті з них, які потрібні, корисні на даному етапі розвитку та елімінувати ті, які заважають, гальмують у досягненні тих чи інших суспільних цілей. При цьому ціннісне ставлення аж ніяк не ототожнюється з моральним, бо значення та функції першого виходять за межі другого.