Психологія в роботі педагога

Психологія в роботі педагога

Сучасний педагог — це, безперечно, людина, яка повинна мати суттєві знання з психології. Адже без них неможливо працювати з дітьми. За роки навчання в школі дитина дорослішає — змінюється не лише її зовнішність, глибокі зміни відбуваються в її психіці. У своїй роботі доводилось спостерігати, як з незграбного, невпевненого в собі підлітка формується особистість. Хтось наприкінці навчання в школі, стає справжнім лідером, впевнено йде до своєї мети, вміє з мотивувати не тільки себе, але й оточуючих на досягнення цілі. А хтось виявляє у собі творчі риси, його очам відкривається те, чого не бачать інші — красу та неосяжність світу. Це просто фантастичне відчуття, коли ти розумієш, що твоя робота сприяла таким перетворенням! Це окрилює та стимулює до набуття нових знань та вдосконалення педагогічних умінь.

Я працюю в школі небагато років, але весь цей час знання з психології, отримані у студентські роки та під час проходження різноманітних навчань для педагогів, стають у нагоді мені безліч разів на день. Це відбувається як при роботі з цілим класом, так і в індивідуальній роботі з кожним учнем. Часто доводиться чути від старших колег, що сучасні діти — то справжні монстри. Я не згодна з цим. Діти — це завжди діти. Мені доводилось працювати за вихованцями закладу перебування дітей, позбавлених опіки. Серед них багато допитливих та здібних. Але вони потребують особливої уваги. І тут знову в нагоді стає психологія. Маючи основні знання для роботи з такими дітьми з навчання в університеті, я продовжувала їх поглиблювати, знайомитися з дослідженнями вітчизняних та закордонних психологів. Це дуже допомогло. З деякими з тих учнів я спілкуюсь і зараз, бачу їх студентами престижних ВУЗів. Вони обрали життєвий шлях, сформували для себе правильні суспільні цінності. Слова подяки від них на свою адресу — це і є найвища нагорода за роботу. Для мене це не просто пафосні слова.

Як саме застосовувати знання з психології в роботі вчителя? Вже під час знайомства з учнем або класом я намагаюсь зрозуміти характер, темперамент дитини, її ставлення до однокласників та, навпаки, їх до неї. Також важливо створити в учнів потрібне враження, щоб налаштувати їх на плідну співпрацю. Мені подобається підтримувати дружні стосунки з дітьми. Образ суворої вчительки, на мою думку, не сприяє відкритості. Саме ця риса потрібна, щоб знайти підхід до учня та зацікавити його. Тому я завжди шукаю цікаві теми для розмови. Коли дитина говорить про те, що їй приємно, що їй подобається, вона починає розкриватися. Перебуваючи у такому настрої, сприйняття навчального