Особливості фізичного розвитку дітей із тяжкими порушеннями мовлення засобами лікувальної фізкультури

Тема : Особливості фізичного розвитку дітей із тяжкими порушеннями мовлення засобами лікувальної фізкультури

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1.  НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ У ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ.

1.1. Теоретичні аспекти дослідження фізичного виховання дітей у психолого-педагогічній літературі.

1.2.  Особливості фізичного  розвитку дітей з тяжкими порушеннями мовлення та дітей  з нормальним  онтогенеезом

1.3. Лікувальна фізкультура та її значення у фізичному розвитку дітей.

Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ 2.  СТАН ТА ФОРМУВАННЯ  ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ  З ТЯЖКИМИ ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ ЛФК .

2.1. Розвиток фізичних можливостей  дітей  з тяжкими порушеннями мовлення засобами лікувальної фізкультури.

2.2.  Використання допоміжних засобів масажу та самомасажу  у розвитку рухових навичок дітей з тяжкими порушеннями мовлення  .

2.3  Форми  лікувальної фізкультури ,  як засіб для  формування фізичного розвитку  дітей з ТПМ.

Висновки до розділу 2

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Лікувальна фізична культура  відносно є науковою дисципліною, яка інтенсивно розвивається. Вона покликана забезпечити умови для повноцінного формування дітей з обмеженими можливостями здоров'я. Одну з таких нозологічних груп складають діти із тяжкими порушеннями мовлення. Працюючи в цій області фахівці відзначають, що у них низькі темпи формування когнітивної і афективної сфери. Багатогранність характеристик дизонтогенеза цих дітей, необхідність забезпечення корекційного впливу диктують умови чіткої організованості раціональності і диференціації психолого-педагогічного супроводу їх розвитку.

Діти з важкими порушеннями мови відчувають деякі труднощі в процесі складання форм його спілкування з навколишнім світом. Ця проблема носить двоякий характер: з одного боку, найважливішою особливістю дітей з важкими порушеннями мови є знижена активність у всіх видах діяльності, що в свою чергу може виявитися істотною причиною несформованості комунікативних здібностей цих дітей; з іншого боку, дефіцит в спілкуванні з оточуючими значно посилює наявні у цих дітей порушення пізнавальної діяльності. Так, відсутність повноцінного спілкування може стати причиною, що утрудняє психічний і мовний розвиток дитини. [ 5 , 179-180 ]

В цьому відношенні лікувальна фізкультура розглядається як важлива освітня дисципліна. Її першочерговими завданнями є зміцнення здоров'я дітей, гармонійний розвиток, повноцінне формування бази при формуванні мовлення.

Особливу увагу в молодшому віці необхідно приділити розвитку мовленнєвих якостей дітей. Саме в цьому віці відбувається закладка фундаменту, для формування повноцінної бази при формуванні правильного мовлення. Наявність порушень на цьому етапі розвитку може привести до серйозних проблем розвитку

Мета дослідження - виявити особливості фізичного розвитку дітей з тяжкими порушеннями мовлення і визначити методики лікувальної фізичної культури, спрямовані на корекцію порушень даної категорії дітей.

Об'єкт дослідження - розвиток дітей із тяжкими порушеннями мовлення.

Предмет дослідження - фізичне виховання дітей з тяжкими порушеннями мовлення засобами лікувальної фізичної культури.

Гіпотеза дослідження - передбачається, що застосовується комплексна методика лікувальної фізкультури дітей з тяжкими порушеннями мовлення, спеціально розроблена на основі врахування їх можливостей, сприятиме поліпшенню показників розвитку даної категорії дітей.

Завдання дослідження:

Скласти психолого - педагогічну характеристику дітей з тяжкими порушеннями мовлення;

Визначити особливості фізичного виховання дітей з тяжкими порушеннями мовлення;

Описати підходи корекції порушень у дітей із тяжкими порушеннями мовлення;

Розробити рекомендації щодо організації фізичного виховання дітей, що мають тяжкі порушення мовлення, засобами лікувальної фізичної культури.

Практична значимість дослідження полягає в організації та апробації в практиці школи умов і практичних рекомендацій нашого дослідження по роботі з учнями з тяжкими порушеннями мовлення з використанням методик лікувальної фізичної культури, спрямованих на корекцію порушень даної категорії дітей в процесі інклюзивної освіти, що сприяють оптимізації процесу освітньої діяльності такої категорії учнів в загальноосвітніх школах. Розроблені критерії та рівні, за допомогою яких оцінювалися результати, можуть бути використані в роботі   База дослідження: Марганецька ПМШ № 11 ,  3 клас дітей з ТПМ.