Особливості вивчення психології та педагогіки здобувачами ЗВО

Особливості вивчення психології та педагогіки здобувачами ЗВО

        Науково-дослідницька діяльність студентів розглядається як одна з оптимальних форм освітнього процесу і професійного становлення майбутніх фахівців. Участь студентів у вирішенні актуальних психолого-педагогічних проблем, в науково-дослідній роботі підвищує ефективність творчого пошуку вирішення даних проблем, активізує потребу і інтерес до навчальної, дослідницької діяльності, спеціальності та в цілому направлена на вдосконалення їх професійної підготовки.

Психологія все частіше входить в повсякденне життя людини. Психологія необхідна у всіх сферах людської діяльності, так, як від людського фактору залежить не лише безпека існування людини, але і результат будь-якої діяльності. Крім загальних основ цієї діяльності вже гостро необхідні спеціалісти цієї галузі.Підготовка психологів має свою специфіку, оскільки потребуються спеціалісти із глибинними знаннями и практичними навиками роботи в строго націленому прикладному напрямку. Тому дослідження деяких особливостей процесу вчення психології і прикладної її педагогіки стає вкрай актуальним.

        Для з’ясування дослідження базових властивостей самосвідомості майбутнього психолога, яка суттєво впливає на його професійну діяльність, нами було, ми обрали наступні методики: «Самоактуалізаційний тест (CAT), «Опитувальник самоставлення» (В. В. Столін, 1985), модифікована методика «Дослідження ефективності професійно-педагогічної діяльності» (Є. Дяченко, 2002).

        Обробка матеріалу здійснювалася за допомогою методів математичної статистики: кореляційного аналізу, канонічного аналізу, контент-аналізу, методів порівняльної статистики. В якості основного інтерпретаційного методу виступив порівняльний аналіз. Вибірка дослідження становила 10 осіб – студентів-психологів НаУ «Острозька академія» 1-5 курсів.

        Дослідження включало в себе кілька етапів:

I етап – пошуково-теоретичний.

        Визначено тема дослідження; проведено теоретичний аналіз філософської, психологічної, педагогічної та іншої літератури з проблеми дослідження; вивчено стан розробки проблеми; на цій основі визначено категоріальний апарат і побудована теоретична модель професійної самосвідомості практичного психолога. Проведено пілотажне дослідження.

        II етап – теоретико-емпіричний.

        Піддана первинній перевірці і уточнена гіпотеза дослідження; визначені змінні дослідження; відібраний відповідний інструментарій; уточнена вибірка; сплановано і проведено основне дослідження; обрані методи статистичної обробки; здійснена обробка та інтерпретація даних; уточнена теоретична модель професійної самосвідомості практичного психолога.

        III етап – аналітико-узагальнюючий.

        Проаналізовано, узагальнено та систематизовано отримані результати дослідження, уточнено висновки.

        В ході емпіричного дослідження ми дійшли певних висновків, що тривалість включеності в професійну діяльність впливає на її ефективність, що проявляється в різній інтенсивності зростання параметрів діяльності майбутнього психолога зі збільшенням практичного досвіду роботи (на етапі наукового вчення – це процес практичного вивчення дисциплін).