Емоційно забарвлена лексика в сучасній поезії Бориса Гуменюка
Автор: ringooshop130516 • Октябрь 28, 2022 • Курсовая работа • 6,816 Слов (28 Страниц) • 156 Просмотры
План
ВСТУП
РОЗДІЛ І. Емоційно забарвлені слова у творчості поетів-сучасників
1.1 Проблема визначення поняття
1.2 Семантичне розмаїття емоційної лексики в поетичній творчості поетів-сучасників
РОЗДІЛ ІІ. Емоційно забарвлена лексика в сучасній поезії Бориса Гуменюка
2.1 Специфіка вербалізації часопросторових образів у текстах про війну
2.2. Традиційна поетична лексика в мілітарному контексті
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Вступ
Базу лексичного складу мови складає загальновживана лексика, що використовується в різних жанрах усіх стилів і є стилістичним фоном для інших прошарків лексики, яким притаманне особливе стилістичне забарвлення. Для загальновживаної лексики не є притаманним оцінне чи емоційно-експресивне значення, але деяка частка загальновживаних слів, набуваючи емоційно-експресивних суфіксів, може переміщуватися в клас емоційно-експресивної лексики. Емоційно забарвлені слова як спосіб репрезентації почуттєвих інтенцій мовця, пов’язаних із суб’єктивним баченням і оцінюванням фрагментів картини світу, мають особливе значення як для спілкування, так і для мовної системи сучасної української літературної мови. Важливість експресивної лексики у мовній системі варто визначати у зв’язку з направленням на певну функціонально-стильову підсистему. Емоційно забарвлена лексика досліджувалася з точки зору її складу та структури, джерел утворення, характеристик функціонування, але порівняно із нейтральною лексикою, лінгвістичний її опис є ще незавершеним. Комплексного вивчення вимагає, зокрема, семантика українського експресивного слова, тобто ономасіологічний та семасіологічний аспекти, дослідження яких передбачає з’ясування комплексу взаємопов’язаних семантичних проблем. Також зовсім не вивченою у мовознавстві є проблема мовної норми та експресії. У сучасній українській мові особливою колоритністю характеризуються ті експресивні явища, які утворюються на базі її словотвірних норм. Із цих явищ найбільшої уваги потребують оказіональні слова. Базу наукового дослідження емоційно забарвленої лексики сформували роботи таких відомих мовознавців: І. К. Білодіда, В. М. Русанівського, А. К. Мойсієнко та інших. Досить плідно цей шар лексики досліджувався у зв’язку з комплексним вивченням експресивних засобів української мови. Прикладом є праці В. А. Чабаненка, у яких основи мовної експресії проаналізовано на базі зібраного величезного фактичного матеріалу і які є сталим підґрунтям для унікального аналізу проблем лексичної експресивності. Крім того, сучасні періодичні видання, зокрема «Культура слова», мають багато цікавих і важливих висновків щодо емоційно забарвлених слів, аналіз яких виконується в основному із стилістичного погляду. Актуальність роботи полягає в тому, що вивчення емоційно забарвленої лексики, яка містить у собі як аспекти номінації так і оцінки, дає нам шанс віднайти емоційний стан суб’єкта мовлення, який закладено у експресивному потенціалі лексеми. Тому цей прошарок лексики є багатим джерелом тлумачення світобачення та розуміння творця, засобом віднайдення ставлення мовця до сфери всього того, що відкрите для пізнання й відтворення людською свідомістю. Це можуть бути люди, предмети, якості, дії, стани, процеси тощо, так як, говорячи про будь-що, людина час від часу говорить і про себе. Крім того, дослідження засобів творення експресії емоційно забарвленої лексики, у тому числі й індивідуально-авторських неологізмів, віднаходить загальні напрями та закономірності розвитку художнього словотвору, поглиблює знання про словниковий склад української мови. Обрана тема актуальна і з огляду на об’єкт дослідження, так як емоційно забарвлена лексика у творчості поетів-сучасників є маловивченою. Творча діяльність поетів активно досліджувалася багатьма літературознавцями і тільки частково мовознавцями, тому вивчення семантичного багатства та різноманіття слів з емоційним значенням є на досить перспективним.
...