Вікові особливості сприймання у дітей з мовленнєвими порушеннями раннього та дошкільного віку

Рівненський державний гуманітарний університет

Кафедра педагогіки та психології (дошкільної та корекційної)

Імені проф. Поніманської Т. І.

Курсова робота

із «Загальної, вікової та педагогічної логопсихології»

на тему:

«Вікові особливості сприймання у дітей з мовленнєвими порушеннями раннього та дошкільного віку»

                               Студентки ІІІ курсу, групи КО – 31

                                                     заочного відділення

                                                   Спеціальності «Спеціальна освіта. Логопедія»

                                                     Конончук Ю. В.

                                                     Керівник: доцент кафедри Руденко Н. М.

                                                     Національна шкала___________________

                                                     Кількість балів_____ Оцінка ECTS______

                                                     Член комісії_________________________

                                                     Член комісії_________________________

                                                     Член комісії_________________________

Рівне – 2018 р.

Зміст

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ СПРИЙМАННЯ У ДІТЕЙ З МОВЛЕННЄВИМИ ПОРУШЕННЯМИ РАННЬОГО ТА ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ.

1.1. Вікова періодизація дитинства. Індивідуальні та вікові особливості дітей раннього та дошкільного віку.                                                           7                                                            

1.2.Закономірності сприймання як пізнавального психічного процесу у ранньому та дошкільному віці за умов нормального розвитку.          9  

1.3.Особливості процесу сприймання у дітей з мовленнєвими порушеннями раннього та дошкільного віку.                                          13

РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНОГО ВИЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ СПРИЙМАННЯ У ДІТЕЙ З МОВЛЕННЄВИМИ ПОРУШЕННЯМИ РАННЬОГО ТА ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ.

2.1.Обгрунтування процедури та опис методики дослідження.         20

2.2.Аналіз результатів експериментального дослідження вікових особливостей сприймання у дітей раннього та дошкільного віку з мовленнєвими порушеннями.                                                                    25

2.3.Психологічні рекомендації щодо розвитку сприймання у дітей з вадами мовлення.                                                                                       28

ВИСНОВКИ                                                                                          32

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ                                              33

        ВСТУП

        Актуальність дослідження. Пріоритетність мовлення в становленні дошкільника як особистості є беззаперечною. Мовлення є однією з найскладніших форм вищих психічних функцій (Л. Виготський,О. Леонтьєв, С. Рубінштейн та ін). Дитина дошкільного віку природно активно засвоює мовлення, оскільки це зумовлено її потребами у пізнанні, комунікації, самореалізації. Мовлення сприяє формуванню її інтелектуального потенціалу, збільшує пізнавальну активність, якісно розширює світогляд, стимулює і збагачує комунікативні навички.

        На сучасному етапі моніторинг оцінки показників здоров'я дитячого населення України засвідчує несприятливу тенденцію, а саме: підвищується частота вроджених і спадкових захворювань; зростає питома вага дітей, які народилися з травмами та патологією центральної нервової системи; спостерігається зростання хронічних форм патології та хвороб алергічного походження; збільшується частота ускладнень вірусних і паразитарних захворювань (дифтерії, поліомієліту, туберкульозу тощо).

        Результат вищезгаданих явищ – збільшення загальної кількості дітей з особливими освітніми потребами. Разом з цим зростає і кількість дітей дошкільного віку, що мають ті чи інші порушення мовленнєвого розвитку. Щороку дефектологи, логопеди-практики фіксують зміну вікових параметрів відхилень, перебігу мовленнєвого порушення. Причому змінюється не лише клінічна картина певної вади, а й спостерігаються нові модифікації патологій розвитку мовлення у вигляді їх поєднання з гіперактивністю, перинатальними ураженнями мозку і т.д.