Визначення психологічної готовності старшого дошкільника до навчання у школі

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………….3

Розділ І. Поняття психологічної готовності дітей до навчання

в школі………………………………………………………………6-21

1.1. Компоненти структури шкільної готовності……………………6

1.2. Ознаки неготовності дитини до школи. Шкільна незрілість…16

1.3. Варіативність підходів щодо оцінювання готовності дітей до навчання у школі………………………………………………………….17

Розділ    II.    Діагностичні    методи    з    визначення    психологічної готовності……………………………………………...22-35

2.1. Визначення сфери мотиваційної готовності…………………...22

2.2. Визначення рівня розвитку довільної сфери………………...…27

2.3. Визначення рівня розвитку інтелектуальної сфери…………...30

2.4. Визначення рівня розвитку мовленнєвої сфери…………….…31

Розділ   III.   Практична   частина.   Визначення психологічної   готовності  старшого дошкільника  до навчання у школі………….36-37

Висновки………………………………………………………….38-39

Список використаної літератури……………………………….40-42

Додатки……………………………………………………………...43

Вступ

Момент вступу дитини до школи є підсумком її дошкільного дитинства, який докорінно змінює соціальне ситуацію розвитку. Однак, аби початок шкільного навчання став стартом нового етапу розвитку, дитина повинна бути готовою до нових форм діяльності та спілкування, співробітництва із дорослим та однолітками, в іншому випадку дошкільна лінія розвитку загальмовується, а шкільна не може повноцінно розгорнутися. Як свідчить практика, відсутність шкільної зрілості, готовності до систематичного шкільного навчання може призвести до зростання тривожності дітей, формування заниженої самооцінки, до появи в них хронічної втомлюваності, загальної неуспішності, а також може стати причиною виникнення шкільних неврозів.

Сьогодні проблема психологічної готовності до шкільного навчання є особливо актуальною у зв'язку із перебудовою системи дошкільної та початкової освіти, з переходом до навчання дітей з 6 років.

Наразі намічені й реалізуються деякі шляхи її розв'язання:

• забезпечення наступності й послідовності у навчальних програмах, методах, методиках, організаційних формах роботи дитсадках та школи збереження єдиної психологічної основи;
• реально спрямованість дошкільної освіти на здійснення загального психічного розвитку дітей та на зміцнення основи їхнього психічного здоров'я, а не лише на досить розповсюджене сьогодні забезпечення підготовленості дітей до навчання, «озброєння» їх певними знаннями, уміннями й навичками (це призвело до поширення в практиці дитячих садків регламентованої й формалізованої системи навчання дітей за багатьма ознаками схожої з навчанням шкільного типу);
• створення, розвиток та взаємозв'язок психологічної служби дошкільного та шкільного освітніх закладів, організація їхньої спільної роботи з позицій особистісно орієнтованого підходу;
• рання діагностика рівня психологічної готовності дітей дошкільного віку до систематичного навчання відповідно до вікових норм;

Коротко розглянемо зміст і структуру психологічної готовності дітей до шкільного навчання.

Психологічна готовність до шкільного кавчання - комплексне, багаторівневе поняття, розгляд якого має свою історію, традиції у психологічній науковій літературі (Л.І. Божович, О.В. Запорожець, Л.А. Венгер, й Шван-царатаін.)

Останнім часом це поняття трактується як певний стан психічного розвитку особистості дитини у перехідний період від дошкілля до шкільного віку який зумовлює формування в неї здатності брати участь у шкільному навчанні.

Як справедливо підкреслює Л.А. Венгер, у дитини дошкільного віку не може бути вже сформованих „шкільних" якостей у чистому вигляді, оскільки вони, як і будь - які інші є необхідними, Отже, вони не можуть з'явитися без порушень специфічних умов життя та діяльності, що є характерними і необхідними для повноцінного розвитку дитини у дошкільному віці. З огляду на це, психологічна готовність, по - перше, полягає не в тому, що у дитини виявляються сформованими саме „шкільні" якості, а в тому, що вона оволодіває передумовами до наступного їх засвоєння. По - друге, настання готовності не завжди чітко визначається хронологічним критерієм. Повна психологічна готовність до навчання в школі може сформуватися і задовго до і на багато пізніше після фактичного відвідування школи. Тому, на нашу думку, варто розмежувати поняття „психологічно готовність", та „шкільна зрілість".