Розвиток теорії і практики вітчизняної дошкільної освіти

Розвиток теорії і практики вітчизняної дошкільної освіти

Підготувала,

студентка 3-го курсу,

групи Д1-15,

Денчук Ірина Миколаївна

Петро Лесгафт ( 1837 – 1909) – російський педагог, лікар. Обґрунтував роль гри як самостійного вияву особистості, класифікував різні види ігор, сформулював рекомендації щодо педагогічного керівництва ними.

Володимир Бехтерев ( 1857  – 1927)  – російський психофізіолог. Експериментально довів, що людина володіє двома типами рефлексів- набутими від предків та сформованими внаслідок виховання.

Іван Сікорський ( 1842 – 1919) –  голова Київського Фребелівського товариства, доктор медицини, психолог, педагог, дослідник основних етапів нервово-психічного розвитку дитини. Його праця « Виховання у віці першого дитинства» (1884) започаткувала систематичні дослідження вітчизняною педагогічною наукою розвитку психіки дитини у перші роки життя.

Наталія Лубенець ( 1877 – 1943) – педагог-практик. Очолювала Київське товариство народних дитячих садків, видала журнал « Дошкольное воспитание». Її праці « Педагогічна система Ф. Фребеля», «Народний дитячий садок», «Дошкільне виховання і народна школа», «Фребель і Монтессорі» містять цінні спостереження і міркування щодо виховання дітей у перші роки життя, організації педагогічного процесу в дошкільних закладах.

Костянтин Вентцель ( 1857 – 1947) – російський педагог. На передній план ставив виховання, а навчання розглядав як другорядний, підпорядкований елемент.

Василь Зеньковський ( 1881–  1962) – український філософ і богослов, директор Київського Фребелівського інституту дошкільного виховання. Вказував на протиріччя між високими педагогічними деклараціями, офіційною шкільною політикою та сутністю так званого комуністичного виховання. Головним завданням виховання вважав звернення дитини до світу доброти і людяності, до духовного вдосконалення.

Станіслав Шацький (1878 – 1934) – російський педагог. Переконував, що дитяче життя повинно охоплювати фізичний розвиток і працю, мистецтво, гру, розумову і соціальну діяльність.

Єлизавета Тихеєва (1867 – 1943) – російський і радянський педагог, спеціаліст по дошкільному вихованню дітей, керівник досвітнього дитячого садка. Розробила систему спеціальних розвивальних занять, дидактичний матеріал для розвитку органів чуття і мовлення дітей, оригінальні ігрові прийоми роботи вихователя.

Луїза Шлегер (1863 – 1942) – російський і радянський педагог, діяч в області дошкільного і початкового навчання. Розробила свій метод, на якому працював дитячий садок. Твердила, що дитина повинна нормально розвиватись фізично, розумово і морально, відчувати себе вільною, знаходити відгук своїм запитам та інтересам.

Антон Макаренко (1888 – 1939) – український педагог, письменник. Педагогічні ідеї мали вплив на дошкільну педагогіку. Вважав, що виховний процес має бути цілеспрямований, організований на науковій основі, реалізований чітко і грамотно за певною технологією.

Юхим Аркін (1873 – 1948), Євгенія Фльоріна (1888 – 1952), Юлія Фаусек (1863 – 1942), Ніна Сакуліна (1900 – 1976), Олександра Усова (1898 – 1965) – працювали над створенням програмно-методичних матеріалів для дошкільних закладів і над утіленням їх у життя.