Проблеми малокомплектноi школи в аспектi початковоi освiти

ПРОБЛЕМИ МАЛОКОМПЛЕКТНОЇ ШКОЛИ В АСПЕКТІ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

Шкільна освіта у ХХІ ст. в Україні потребує переосмислення і модернізації. Пріоритетним напрямом розвитку сучасної школи є модель особистісно орієнтованої освіти. У такому контексті обговорюється Проект Концепції розвитку освіти до 2025 року, відповідно до якого пропонують легалізувати індивідуальну освіту, змінити підходи до диференційованого навчання, у тому числі і сільській місцевості, де сьогодні багато шкіл малочисельних (малокомплектних). Характерними особливостями сільської малочисельної школи є збереження самоідентичності та можливості в ній кожної дитини до саморозвитку [6,с.37].

Сьогодні існування малокомплектних шкіл, активізація їх подальшого розвитку не тільки викликає заперечень, а й значно активізує наукові пошуки, пов’язані з підвищенням ефективності функціонування таких шкіл, посилює увагу до цих питань на всіх рівнях. Відомості про них набули досить ґрунтовного висвітлення у наукових працях: Н. Касярум,  М. Короля, В. Мелешко,                        О. Савченко, В. Стрезікозіна та ін., в яких подається аналіз змісту роботи в школах з малою наповнюваністю [10,с.170].

Малокомплектна школа відіграє важливу роль у системі освіти України, у суспільному та виробничому житті села, а також є центром соціокультурного життя мешканців у малих населених пунктах.

Малокомплектні класи завжди відрізнялися від повнокомплектних, традиційних, насамперед, своїм оточення, рівнем оснащеності навчальних приміщень, соціальним станом родин [8,с.77].

За даними Держкомстату у 2016-2017 навчальному році в Чернігівській області функціонує 546 загальноосвітніх шкіл: у сільській місцевості – 394, із низ малокомплектних – 291 (53,3%). Цей статус має кожен другий заклад в області. По країні в середньому – кожен п’ятий.

За сучасних умов українське село, як і все наше суспільство, переживає не лише соціально-економічну, а й демографічну кризу. В результаті цих процесів спостерігається значне скорочення дітей шкільного віку і як наслідок виникає потреба саме у малокомплектній школі. Тому сьогодні існування таких закладів, активізація їх подальшого розвитку не тільки не викликає заперечень, а й значно актуалізує наукові пошуки, пов’язані з підвищенням ефективності функціонування таких шкіл, посилює увагу до цих питань на всіх рівнях [5].

У своєму дослідженні Побірченко Н. відзначає, що малокомплектна школа – своєрідний феномен освітнього середовища України. Ця своєрідність зумовлена соціальними, територіальними, економічними, географічними, демографічними умовами, що виокремлюють малокомплектну школу з-поміж інших навчально-виховних закладів і диктують необхідність розробки і застосування специфічних форм і методів навчання і виховання школярів, розподілу навчального матеріалу, організації та реалізації управлінських функцій, здійснення внутрішкільного контролю та ін [5].

Дослідники проблеми сільської малокомплектної школи Н. Касярум, В. Король, А. Кузьмінський, Л. Прокопенко теж поширюють поняття «малокомплектна школа» на школу ІІ і ІІІ ступенів і виділяють такі види малокомплектних шкіл:

- школу, в якій початкові класи об'єднані в клас-комплект і з ними займається один педагог;

- школу, в якій немає одного чи більше класів, тобто окремої вікової групи учнів, через відсутність дітей певного віку.

Такий тип школи необов'язково є початковою школою, вона може бути і школою І-II ступенів, і навіть І-Ш ступенів;

- школу, в класах якої мала кількість дітей (5–12 учнів) [9, с. 19]

Біда О., Картель М. дають наступне визначення: малокомплектна початкова школа – це школа, в якій початкові класи об'єднані у класи-комплекти. У ній не тільки відсутній якийсь клас, а й функціонують всі класи, наповнюваність яких становить 4–7–12 учнів тощо [2,с.48].

Сама назва „малокомплектна” передбачає наявність у структурі школи класів-комплектів. Проте їх склад не є чітко визначеним; малокомплектні школи значно різняться за наповнюваністю як самої школи, так і кожного класу зокрема. Наочним підтвердженням цього може бути той факт, що до цього типу навчально-виховних закладів відносять: