Педагогічні умови розвитку музичної культури учнів старшого шкільного віку

ВСТУП

Актуальність дослідження. Сучасний етап соціально-економічного розвитку українського суспільства підвищує увагу до гуманістичних аспектів особистісного становлення особистості у просторі загальнолюдської культури. У ситуації помітного зниження потенціалу духовності та моральності суспільства ключовим завданням освіти стає формування базової культури особистості, що забезпечує ментальність людини XXI століття, становлення її ноосферного мислення в опорі на непересічні цінності Добра, Істини, Краси, Гармонії з навколишнім світом та самою собою. Компонентом базової культури особистості є музична культура, спрямована на вдосконалення людиною власної природи відповідно до суспільно значущих ідеалів моральності й духовності.

Інноваційні зміни, які відбуваються в системі загальної середньої освіти, подолання однаковості та формальної усередненості в організації навчально-виховного процесу створюють оптимальні умови для музичного розвитку учнів старшого шкільного віку. Саме в цьому віці музичні уподобання особистості, інтегровані у феномені індивідуальної музичної культури, найбільш тісно пов’язані зі світоглядними установками, ціннісними орієнтаціями, моральною мотивацією поведінки, духовним життям підлітка загалом. Все це робить необхідним пошук шляхів удосконалення навчально-виховного процесу в закладах загальної середньої освіти, які забезпечують розвиток музичної культури підлітків в аспекті її позитивного поліфункціонального впливу на духовний світ особистості в стадії становлення.

На цей час в науці є певний обсяг теоретичних й практичних знань, необхідних для  постановки й розв’язання досліджуваної проблеми. Сучасний етап у педагогіці мистецтва характеризується наявністю сформованих та розроблених фахівцями різних напрямів науки основних понять, науково-методичних принципів, методик системи художнього виховання дітей та підлітків.

Звертаючись до дослідження проблем художнього виховання, вчені, педагоги визначали шляхи залучення дитини до мистецтва, вишукували методи пробудження художніх інтересів (П. Буцаєв, H. Зубачевська, С. Кудрявцева, І. Логінова, B. Собкін, В. Філіппова, Ю. Фохт-Бабушкін), оволодіння навичками художньо-творчої діяльності (O. Апраксина, Л. Печко, Б. Теплов та ін), формування здатності адекватно сприймати художні твори й правильно їх оцінювати (В. Зінченко, Г. Лабунська, Л. Міхєєва, С. Рубінштейн ін.). Про вплив мистецтва  на формування особистості дитини як засобу загального розвитку писали такі дослідники як Є. Долинська, Т. Комарова, М. Овсянніков, Б.  Юсов  та ін.

Філософське розуміння музичної культури, що дозволяє уявити процес її формування в єдності історично обумовлених цілей та завдань, розкривається в роботах А. Баумгартена, Г. Гегеля, І. Канта, Ф. Шіллера, А. Шопенгауера та ін. Основні підходи до розвитку музичної культури дитини в аспекті особистісного освоєння нею світу музичного мистецтва висвітлено у працях Е. Абдулліна, Ю. Алієва, Л. Горюнової, Д. Кабалевського та ін.

Низка досліджень затверджує пріоритет педагогіки мистецтва у морально-духовному становленні особистості, розглядаючи музичну культуру як вищий рівень осередку людського в людині (Б. Асаф’єв, Л. Горюнова, Л. Школяр, Б. Яворський та ін.). У роботах О. Богданової, Л. Божович, Л. Виготського, В. Зінченка, В. Петрової, С. Рубінштейна та інших відображені психолого-педагогічні особливості розвитку психіки особистості, у тому числа підлітка.

Також заслуговують уваги і наукові розробки сучасних українських науковців, педагогів, музикантів, які присвячені проблемі формування та розвитку музичної культури учнів старшого шкільного віку. Слід назвати наукові розвідки Г. Дідич, Л. Гончаренко, О. Олексюк, О. Ляшенко, Г. Падалки, В. Орлова, О. Ростовського та ін. Разом з тим, через свою багатофункціональну складність, проблема розвитку музичної культури  учнів старшого шкільного віку  потребує подальшого вивчення.  

Актуальність зазначеної проблеми визначається необхідністю вирішення суперечностей між: