Педагогічна діяльність у процесі суспільно-історичного та культурного розвитку

Вступ

Освіта є найважливішим чинником духовного і культурного розвитку нашої країни, про це  свідчить державна програма. Ключова роль у вихованні дітей належить вчителям. Саме завдяки їхній  діяльності реалізується національна політика, спрямована на зміцнення культурного, духовного та інтелектуального потенціалу нації, збереження та відтворення культурної спадщини.

Вчителі несуть велику відповідальність за навчання та виховання дітей. Вінмає стати для них взірцем, ідеалом, замінити батьків під час навчання учнів. Тому сформульовано і пред'явлено ряд вимог до вчителів. Щоб задовольнити ці вимоги, майбутні вчителі повинні працювати над досягненням певного ідеалу педагогічної майстерності, з яким можна порівнювати свої особистісні якості та розвиватися та самовдосконалюватися. Саме тому в науковій психології та педагогіці важливо вивчати, розкривати та вивчати психологічні потреби особистості майбутнього вчителя. Адже результати таких досліджень є своєрідним орієнтиром розвитку особистості майбутнього вчителя.

Об’єкт дослідження: Педагогічна діяльність у процесі суспільно-історичного та культурного розвитку

Предмет дослідження: вимоги до вчителя і проблема його підготовки у творчій спадщині та педагогічній діяльності визначних педагогів різних часів та епох.

 Метою є дослідження вимог до вчителя, які пропонували вітчизняні і зарубіжні мислителі, та проблеми його підготовки, яка виникла протягом розвитку історії української і зарубіжної педагогіки.

Завдання роботи: здійснити теоретичний аналіз наукових знань про вимоги до особистості вчителя, які пропонують відомі класики педагогіки, проблему його підготовки і способи її вирішення

Виконання завдань національного виховання безпосередньо пов'язане з підвищенням якості, професійної майстерності, знань і культурної грамотності педагогів. Педагог зобов’язаний бути яскравою, неповторною особистістю, носієм  загальнолюдських цінностей, глибоких і різноманітних знань, високої культури,  прагнути до втілення в собі людського ідеалу

Лише половина практичної навчальної діяльності базується на раціональній техніці, інша половина – мистецтво.  Тому першочерговою вимогою до професійних педагогів є педагогічна майстерність.  При цьому виникає питання: чи є особливі педагогічні здібності?  Відомі фахівці педагогічної роботи дали позитивну відповідь.  Досліджено питання педагогічної компетентності.  Уміння викладати – особиста якість, яка поєднується з бажанням працювати з дітьми, любов’ю до них і радістю від спілкування з ними.  Виділено основні групи здібностей.

1.Організаторські. Виявляються в умінні вчителя згуртувати учнів, залучити їх до праці, розподіляти обов'язки, спланувати роботу, підвести підсумки зробленому і т.д.

 2. Дидактичні. Конкретні уміння підібрати і підготовити навчальний матеріал. наочність, обладнання, доступно, ясно, виразно, переконливо і послідовно викладати навчальний матеріал, стимулювати розвиток пізнавальних інтересів і духовних потреб, підвищувати навчально-пізнавальну активність і т.д.

 3. Комунікативні здібності, які виявляються в уміє і вчителя встановлювати педагогічно доцільні стосунки з учнями, їх батьками, колегами, керівниками навчального закладу.

4. Перцептивні, що виявляються в умінні проникати в душевний світ вихованців. об'ективно оцінювати їх емоційний стан, виявляти особливості психіки.

 5. Сугестивні здібності, які виявляються в умінні вчителя здійснювати емоційний вплив на учнів

. 6. Дослідницькі здібності виявляються в умінні пізнавати і об'єктивно оцінити педагогічні ситуації і процеси.

7. Науково-пізнавальні здібності передбачають засвоєння наукових знань у свой галузі.

Педагог- не завжди великий трудівник

Toму найважливішими професійними педагога мусять бути якостями 200 визнані: працелюбство, працездатність, дисциплінованість, уміння визначити мету, вибрати шляхи и досягнення, організованість, наполегливість, систематичне в планомірне підвищення свого професійного рівня, відповідальність прагнення постійно підвищувати якість своєї праці.