Особливості прояву деяких рис характеру у дітей молодшого шкільного віку в залежністі від темпераменту

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………..……….3

РОЗДІЛ І Теоретичні засади проблеми індивідуально-психологічних

особливостей темпераменту та характеру

1. Основні підходи до вивчення індивідуально-

психологічних особливостей темпераменту та характеру…..………..6

1. Вікові особливості виникнення і прояву різних

властивостей темпераменту дітей молодшого шкільного віку………10

1. Психологічні особливості дітей різних типів темпераменту…………14
2. Фактори, що впливають на формування характеру дитини…………24

РОЗДІЛ ІІ Дослідження прояву деяких особливостей характеру

дітей молодшого шкільного віку

2.1.      Характеристика методики дослідження……………………………..27

2.2.      Аналіз результатів дослідження……………………..………………..30

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….33

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………35

ДОДАТКИ………………………………………………………………………37

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Несприятливі соціально-психологічні та економічні чинники створюють передумови для виникнення нервово-психічної напруги, тривожності, які залежно від індивідуально-психологічних якостей людини можуть призвести до будь-яких негативних поведінкових проявів, у тому числі і до виникнення  дитячих акцентуацій характеру.

За останнє десятиріччя у зв'язку зі зміною умов життя критерії оцінки і форма вияву вираженості рис характеру зазнали певних модифікацій і значно ускладнилися (В.П.Дворщенко, В.М.Нікітін, Ю.В.Попов), що призводить до необхідності діагностичної деталізації феноменології рис характеру і пошуку нових можливостей корекції обумовлених ними процесів соціально-психологічної дезадаптації.

Крім соціальних чинників зародження крайових станів, провідну роль серед яких відіграють сім'я і школа, важливе значення мають також внутрішньо-особистісні процеси, зокрема, те, як дитина сприймає і оцінює психогенний вплив.

Емоційність розглядається в психології як важлива психологічна складова темпераменту, як властивість, яка бере участь у регуляції діяльності і спілкування (А.Є.Ольшаннікова, І.В.Пацявічюс, О.П.Саннікова), як системоутворюючий чинник, що обумовлює структуру властивостей особистості і характеризується адаптивною функцією (О.П.Саннікова). У зв'язку з цим доцільним та правомірним є інтерпретації ряду емоційно-афективних комплексів, зокрема тривожних як провідних щодо дезадаптації поведінки дітей .  

У науково-методичній літературі існує декілька напрямків вивчення проявів рис характеру молодшого шкільного віку та людини у цілому: а) медичний – як фактор виникнення розладів психіки: неврозів, реактивних станів, психозів (В.М.Бехтєрєв, П.Б.Ганнушкін, А.Є.Лічко та ін.); б) соціально-правовий – взаємозв’язок із девіантними формами поведінки (Т.В.Драгунова, М.Раттер, В.А.Татенко та ін.); в) соціально-психологічний – як фактор виникнення форм дезадаптації (Г.В.Бурменская, В.Л.Мясищев, Т.М.Титаренко та ін.); г) психолого-педагогічний – як розвиток особистісних труднощів учнів у навчальній діяльності та спілкуванні (Л.Н.Анциферова, Е.Г.Ейдеміллер, О.В.Скрипченко та ін.).

Акцентуації ( прояви) , будучи крайніми варіантами норми, стали предметом дослідження багатьох науковців (В.М.Бехтерев, П.Б.Ганнушкін, О.В.Кербіков, Е.Кречмер, К.Леонгард, А.Е.Лічко, Р.К.Ушаков,) і водночас латентним явищем для оточуючих, в тому числі для батьків, педагогів, психологів, соціальних працівників. Загострені риси характеру виступають детермінуючим фактором багатьох поведінкових актів суб’єкта, в тому числі й тривожності (Г.В.Ложкін, Н.І.Пов’якель).

Разом з цим, у системі психології взагалі і віковій психології зокрема, не досить розробленими до цього часу залишаються питання впливу темпераменту дітей на їх психологічні властивості характеру.