Емпіричний аналіз страхів у дітей молодшого шкільного віку

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………..……………..……………….3

РОЗДІЛ І. Теоретичні аспекти проблеми дитячих переживань страху ……...7

1.1. Теоретичне вивчення понять страху в психології…………………….7

1.2. Особливості психічного розвитку дитини молодшого шкільного віку…………………………………………………………………………..12

1.3. Основні причини та види страхів молодших школярів……………..17

РОЗДІЛ ІІ. Емпіричний аналіз страхів у дітей молодшого шкільного віку………………………………………….…………………………………….24

2.1. Обґрунтування та вибір методів дослідження страхів у дітей молодшого шкільного віку.…………… ….............................................…24

2.2. Хід дослідження особливостей переживання страху у молодших школярів та опис вибірки ………………………………………………….25

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..…32

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….…35

ДОДАТКИ…………………………………………….………………...……….37

ВСТУП

Особливістю сучасного світу є загальна акселерація, яка має свій вплив на підростаючі покоління, змінює їхню психологічну структуру, прискорює загальний розвиток і протікання всіх процесів. Однак, кожна людина має в собі більш глибоку підструктуру – загальнолюдський досвід, який дає основу і є першою необхідною умовою для  становлення індивідуального досвіду. Наші предки передали нам генетично свої преживання, бачення світу, що втілилися в почуттях страху і тривожності, які є природньою структурою життєдіяльності кожної людини.

Сучасні дослідження та спостереження доводять, що на даний час кількість тривожних особистостей не лише не зменшилась, а збільшилася. Страхb відносяться до почуттів, які неможливо не відчувати, і з якими ми стикаємося мало не щодня. Вони є основоположними для кожної людини; можуть бути як справжніми, так і вигаданими; можуть бути ситуативними реакціями на незвичні і неочікувані події, а можуть ставати невід’ємними рисами особистості; можуть охоплювати людину повністю, дезорганізовуючи всю її діяльність і звужуючи свідомість, або навпаки сприяють пошуку прихованих ресурсів і допомагають мобілізуватися у критичний момент; можуть усвідомлюватися і прийматися, а ще частіше заперечуватися і витіснятися у несвідоме.

Ці емоції супроводжують людину від народження і аж до смерті, починають проявлятися вже з перших днів існування людини. Вони – природні властивості психіки, що допомагають людині адаптуватися до умов життя.

Процес соціалізації висуває свої вимоги до кожного покоління. Кожен новий агент соціалізації створює нові умови для розвитку поки що незрілої дитячої особистості. Сім'я, дитячий садок, школа, університет, робота, соціальне життя і його привілеї здійснюють безпосередній вплив на кожного маленького  члена суспільства.

Саме від того, що вклали в дитину батьки, які умови вони для неї створили, як вони ставилися до неї, як допомогли їй адаптуватися, залежить те, як дитина почуватиме себе у соціумі.

Перше знайомство дитини зі школою – важливий етап у її житті. Молодший шкільний вік, а саме особливості шкільного життя дитини в перші роки адаптаційного періоду, відіграють надзвичайно важливу роль у процесі становлення дитини як нового члена суспільства. Саме в цей період життя дитина буде робити перші кроки на шляху засвоєння важливих суспільно-історичних знань, накопичених за багатовікову історію людства, отримає неоціненний досвід взаємодії, вперше вийде за межі свого звичного кола спілкування, знайде нових друзів, референтну групу, відчує себе в новій ролі. Звісно, головними для дитини залишатимуться батьки і їхня думка, але тепер у неї з’являться нові обов’язки і перед нею будуть поставлені певні умови прийняття у ту чи іншу групу [8, с. 31].