Морально-педагогiчнi iдеi "Повчання" Володимира Мономаха в сучаснiй педагогiчнiй дiяльностi

КИЇВСЬКА ПРАВОСЛАВНА БОГОСЛОВСЬКА АКАДЕМІЯ

БОГОСЛОВСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ЦЕРКОВНО-ІСТОРИЧНИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН

«До захисту допущено»
Завідувач кафедри

_____________________________
Чокалюк Святослав Михайлович
«___»_____________20__ р.

Курсова робота
зі спеціальності 041 – богослів’я (православне богослів’я)

на тему:
«МОРАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ ІДЕЇ «ПОВЧАННЯ» ВОЛОДИМИРА МОНОМАХА В СУЧАСНІЙ ПЕДАГОГІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ»

Виконав студент 4 курсу, денної форми навчання, Сміх Всеволод Михайлович __________
(підпис)

Керівник: кандидат церковно-історичних наук,
Олійников Валерій Андрійович _____________
                                                      (підпис)

Засвідчую, що в цій дипломній роботі немає запозичень з праць інших авторів без відповідних посилань.

Студент _____________
             (підпис)

КИЇВ – 2018

ЗМІСТ

ВСТУП        3

РОЗДІЛ 1. ВОЛОДИМИР МОНОМАХ ЯК ОРИГІНАЛЬНИЙ МИСЛИТЕЛЬДУХОВНО-МОРАЛЬНОГО НАПРЯМУ        5

РОЗДІЛ 2. «ПОВЧАННЯ» ВОЛОДИМИРА МОНОМАХА ЯК ВИЩЕ ДОСЯГНЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ        14

2.1. Історія написання твору та його особливості        14

2.2. Питання морального виховання дітей за баченням великого князя київського…        19

2.3. Основи християнської моралі у «Повчанні»        22

РОЗДІЛ 3. МОРАЛЬНО-ЕТИЧНЕ Й ДУХОВНЕ ВИХОВАННЯ ЯК ОСНОВА СОЦІАЛІЗАЦІЇ СУЧАСНИХ УЧНІВ        25

3.1. Засади духовно-морально виховання в умовах сьогодення        25

3.2. Морально-педагогічна спадщина Володимира Мономаха у вирішенні сучасних педагогічних проблем        29

ВИСНОВКИ        32

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ        34

ДОДАТКИ        37

ВСТУП

Актуальність. Чимало творів староукраїнської літератури не дійшли до наших часів. А ті, що збереглись, являються маленькою частинкою давньої творчості. Багато старовинних рукописів втратилося в часи татарського лихоліття, у добу першої Руїни. Разом із занепадом монастирів, у яких головним чином процвітала літературна праця й де в основному зберігалися книги, втратились і зразки давноминулого письменства. Усе ж таки те, що дійшло до нас, є свідчення розмаху творчості й таланту письменників минувшини.

Яскравим прикладом оригінальної творчої праці є «Повчання» дітям князя Володимира Мономаха, одного з основоположників педагогічної думки у давньоруську добу. Проблема формування духовності, розглянута в зазначеному творі, є актуальною і сьогодні, і належить до проблеми соціального характеру, оскільки пов’язана з таким поняттям як формування особистості. У наш час дуже часто можна почути заклики про підняття національної свідомості людини та виховання справжнього громадянина. А поштовхом і основою для цього є, у першу чергу, виховання духовної особистості. Школі потрібно змалку турбуватися про духовний світ дитини. Саме тоді країна буде бачити молодь як майбутнє нашої нації, рушійну силу, яка спроможна вирішити проблему держави не на свою користь, молодь зі своїми вищими моральними, естетичними канонами й ідеалами. Адже від її ставлення до надбань культури залежить нині духовне оновлення нашого суспільства, зміст її цінних орієнтацій і майбутнє.

Проблема духовності належить також до числа основних психологічних проблем. Життєве важливі задачі, які стоять перед сучасною цивілізацією, – це подолання соціальної та національної несправедливості, припинення національної кризи, а це потребує (корінного) перетворення свідомості багатьох людей, тобто нового духовного відродження суспільства. І сьогодні дуже важливо для нашої держави, щоб кожен її громадянин, піднявся над своїми власними проблемами й намагався збагатитися духовно.

Отже, актуальність нашого дослідження полягає в необхідності поєднання основ морально-етичного й духовного виховання старовини з практичними потребами людей сьогодення.