Дидактична спадщина Євгена Пасічника

 Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Дидактична спадщина Євгена Пасічника

Студентки групи ФЛУ-47

Тарас Марії

Викладач

Микитюк Володимир Ількович

                                                  Львів – 2017

        Утвердження нового підходу до навчання української літератури в Україні пов’язано з іменем відомого філолога, доктора педагогічних наук, професора Євгена Андрійовича Пасічника. Запропонована дидактом методична система отримала схвалення та поступово адаптовується у педагогічну діяльність.

У дидактичній спадщині Є. Пасічника відображені ключові проблеми сучасної методики літератури, зокрема: формування особистості читача, сприйняття учнями художніх творів, основні професійні якості сучасного словесника, поради учителям щодо специфіки осягнення літературного твору, застосовуючи історичний фундамент. Ясна річ, що творення сучасної  освіти неможливе без осмислення попереднього історичного досвіду, який дозволяє зрозуміти сутність навчального процесу, прогнозувати помилкиу роботі у роботі педагога. У своєму науковому доробку Євген Андрійювич  пише про «Українська література в школі», характеризує  «Методична наука і практика в сучасних умовах», допомагає освоїти колегам-педагогам «Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах», шукає «Шляхи підвищення ефективності викладання української мови та літератури», описує  «Актуальний і своєчасний підручник» та обов’язкову «Варіативність програм і підручників» .

Наразі недостатньо оцінено  науково-педагогічну спадщину методиста  та її внесок у вдосконалення змісту шкільної літературної освіти. Пересічний студент не може ознайомитись з першоджерелами методиста у відкритому інтернет-ресурсі,  лише фрагментарно – у наукових розробках інших науковців. Тому напрацювання для узагальнення  досвіду методиста в галузі методики викладання української літератури повинні активно досліжуватись та представлятись загалу. Високо оцінюючи внесок дидакта у розвиток сучасної методики літератури, важаю за необхідне обґрунтувати ідеї науковця в контексті сьогодення.

З працями науковця добре знайомі ті педагоги, що розпочали свою діяльність у 80-ті роки ХХ ст та сучасники дидакта. Та чи ознайомлені з розробками методиста студенти ? Перші відомості про філолога з’являються упродовж вивчення курсу з педагогіки, згодом – згадка цього прізвища у списку рекомендованої літератури з методики викладання. На жаль, навіть половину з рекомендованого середньостатистичний студент не опрацює, зважаючи на те, що важні матеріали потрібно добросовісно роздобувати у стінах бібліотеки. Тому колектив майбутніх філологів та педагогів ознайомлюється з дидактичною спадщиною Євгена Пасічника уже в доконаному вигляді, інтерпретованому іншими. Загальне визнання вищих закладів освіти одержав підручник «Українська література в школі»^[1]. На той час ще не було розроблено основ шкільного вивчення літератури,  а Є.Пасічник розробляє нові різновиди уроків з опорою на традиційні прийоми навчання ^[2]: урок засвоєння нових знань і розвиток на їх основі вмінь і навичок, урок узагальнення і систематизації знань, урок контроль знань, умінь і навичок. Розробками професора послуговуються як в школах, так і у вищих навчальних закладах.

Після здобуття Україною незалежності в державі відбуваються  явні зміни у методиці навчання української літератури, яка деідеологізується, переживає особистий ренесанс. Але шкільна освіта потребує нормативно-правового врегулювання, що супроводжується створенням нової бази науково-методичного забезпечення. Практичний досвід учителя (так як він тривалий час працював учителем української мови та літератури в школах Рівненщині) надав змогу висувати сміливі обгрунтовані гіпотези, що його послідовники успішно втілювалися в освітній процес.