Вплив стилю поведінки батьків на соціальний розвиток дитини

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Київський національний лінгвістичний університет
Кафедра психології і педагогіки

Курсова робота
з педагогіки на тему:

«Вплив стилю поведінки батьків на соціальний розвиток дитини»

Студентки групи МЛа 04-10

денної форми навчання

факультету германської філології

напряму підготовки 6.020303 Філологія*

(Мова і література (англійська))

Шевчук Жанни Петрівни

Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук, 

доцент Соловей М. І.

Національна шкала _________

Кількість балів        _________

Оцінка ЄКТС          _________

Члени комісії: _____   ________________

                         _____   ________________

                         _____   ________________

м. Київ – 2013 рік

ЗМІСТ

ВСТУП     ...………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. МІСЦЕ СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ В СОЦІАЛЬНОМУ РОЗВИТКУ ДИТИНИ

1.1 Роль сім’ї в соціалізації дитини …………………………..........

1.2 Педагогічна культура батьків ….................................................

1.3 Стилі батьківської поведінки, поняття і характеристика ..……

1.3.1 Помилки стилю поведінки батьків в сімейному вихованні…

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ СТИЛІВ БАТЬКІВСЬКОЇ ПОВЕДІНКИ НА СОЦІАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ДИТИНИ НА ОСНОВІ ТЕСТУ Р. ЖІЛЯ

ВИСНОВКИ……………………………………………………………….……

РЕЗЮМЕ………………………………………….……………………...……..

RESUME………………………………………………………………………...

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………….

ДОДАТКИ…………………………………………………………………..…..

ВСТУП

     Очевидним та беззаперечним є той факт, що сім’я – первинний інститут соціалізації дитини. Сім’я, наче, кокон, джерело, яке дає початок, в якому зароджується особистість дитини. Правильний підхід до вибору методів виховання, стилю поведінки і спілкування батьків визначають виховні можливості сім’ї; якщо ж сім’я не здатна виховувати, це може призвести до серйозних порушень у процесі соціалізації дитини та розвитку взагалі.

     Батьки є прикладом для своїх дітей, забезпечують їй відчуття комфорту, безпеки, власної значущості та приналежності до певної групи. Психологічний клімат та міжособистісні стосунки всередині сім’ї  здійснюють вирішальний вплив на становлення дитини як члена суспільства.

 Кожна дитина – індивідуальність, неповторна особистість і це варто врахувати при вихованні. Не можна керуватись рефлекторною реакцією (себто, “мене виховували так – то, тому і я буду застосовувати ті ж методи” і навпаки. Питання про зв’язок між стилем поведінки батьків і розвитком дитини цікавить як педагогів, так і психологів, адже, батьківська стратегія виховання і правильність вибору батьківського стилю поведінки мають чи не найважливіше значення у формуванні подальшої моделі поведінки підростаючого покоління. Тим паче, що кожне покоління вимагає свої власні стилі виховання.

Значення теми для теорії і практики педагогічної науки полягає в з’ясуванні механізму зв’язку між правильністю вибору позиції та стилю поведінки батьків  і гармонійним, нормальним розвитком та поведінкою дитини, з однієї сторони, і в той же час неправильними позиціями та стилем поведінки батьків і порушеннями в поведінці дітей – з іншої. Проблема батьків і дітей, виховання моральної, свідомої особистості мають статус одних  з найбільш важливих проблем, які і зараз викликають масу протиріч та є предметом дискусій науковців, психологів, соціологів та, безперечно, самих батьків. Ця проблема досліджувалась багатьма науковцями. Серед тих, хто присвятив себе вивченню питання стилів батьківської поведінки: відомий американський психолог Діана Баумрінд, її колеги Маккобі та Мартін, а також Г. Крайг, Р. Жіль, О. Кочерга, Овчарова, К. Левін та інші.