Девіантна поведінка як соціально-педагогічна проблема
Автор: juliababich • Сентябрь 8, 2020 • Реферат • 2,027 Слов (9 Страниц) • 725 Просмотры
Міністерство освіти і науки України
Ніжинський державний педагогічний університет імені Миколи Гоголя
Кафедра педагогіки, початкової освіти та освітнього менеджменту
Реферат на тему: «Девіантна поведінка як соціально-педагогічна проблема»
Виконала: студентка ІІІ курсу
факультету психології та соціальної роботи
спеціальності «початкова освіта»
групи ПО-31
Бабич Юлії
Ніжин – 2020 рік
Зміст
Вступ
- Девіації як соціально-педагогічна проблема
- Типи девіантної поведінки
- Умови та чинники девіантної поведінки
- Превентивне виховання як соціально-педагогічний засіб профілактики.
Висновок
ВСТУП
Проблема девіації та девіантної поведінки є однією з найбільш значущих в соціальній педагогіці. Це обумовлено як особливостями самого соціально-педагогічного знання, предметом якого є процес соціалізації людини, так і явною соціально-педагогічної небезпекою девіацій як для суспільства, так і для самої людини.
Обгрунтовуючи останнє твердження, необхідно відзначити, що девіація це феномен, який завжди був притаманний людському суспільству і не може бути оцінений однозначно як негативне явище. При цьому, явно негативні прояви девіацій в суспільстві, зокрема, а також і в світі придбали в останні роки масовий характер, що й обумовлює потребу у вивченні феномена девіації в рамках соціальної педагогіки [4, C.49].
Гострота проблеми девіацій в сучасному суспільстві обумовлює необхідність подальших досліджень в даній області.
- Девіації, як соціально-педагогічна проблема
Проблематика девіації, девіантної поведінки є предметом вивчення цілого ряду наук, що обумовлює можливість комплексного розгляду даного феномена. Слід зазначити, що соціально-педагогічний підхід передбачає опис девіації в рамках поведінкових, соціальних проявів, не зачіпаючи девіацій психічних, чим займається клінічна психологія і психіатрія.
Серед вітчизняних фахівців у галузі соціальної роботи та соціальної педагогіки девіантна поведінка розглядається найчастіше як один із проявів соціальної дезадаптації.
Під девіантною поведінкою слід розуміти поведінку, що порушує соціальні норми певного суспільства. Така поведінка виражається у вчинках, поведінці (діях або бездіяльності) як окремих індивідів, так і соціальних груп, відступаючих від встановлених законодавчо або сформованих в конкретному соціумі загальноприйнятих норм, правил, принципів, зразків, звичаїв, традицій [8, C.205]. Таким чином, девіація в соціальній педагогіці розглядається в основному як характеристика поведінки, що відхиляється від соціальної норми.
Всі поведінкові девіації можна розділити на дві групи: нестандартна і деструктивна поведінка, а в рамках цих груп виділяють додаткові підвиди девіацій.
Нестандартна поведінка може мати форму нового мислення, нових ідей, а так же дій, що виходять за рамки соціальних стереотипів поведінки.
Типологія деструктивної поведінки вибудовується відповідно до його цілей. В одному випадку це внутрішньо деструктивні цілі, спрямовані на порушення соціальних норм і відповідно внутрішньо деструктивну поведінку. У другому випадку це внутрішньо деструктивні цілі, спрямовані на дезінтеграцію самої особистості, її регрес поведінки.
У групі внутрішньо деструктивної поведінки виділяють ряд проявів антисоціальної поведінки: суїцидальної, конформної, інфантильної, фанатичної і аутичної поведінки.
Зовнішньо деструктивна поведінка, в свою чергу, включає такі підтипи як адиктивна і антисоціальна.
Адиктивна поведінка передбачає використання будь-яких речовин або специфічної активності з метою відходу від реальності і отримання бажаних емоцій.
Антисоціальна поведінка полягає в діях, що порушують існуючі закони і права інших людей у формі протиправної, аморальної поведінки.
...