Поетичних творів Наталі Забіли на уроках позакласного читання

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………2

РОЗДІЛ  1. ВИВЧЕННЯ ПОЕТИЧНИХ ТВОРІВ НА УРОКАХ ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ……….....................................................4

РОЗДІЛ 2. РОЗРОБКА ФРАГМЕНТА УРОКУ ВИВЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ НАТАЛІ ЗАБІЛИ………………………………………………………..14

ВИСНОВКИ…………………………………………………………….23

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………..25

ВСТУП

Актуальність дослідження.  Вірші читають на вибір. Одному подобається інтимна лірика, іншому – широкі поетичні полотна, ще комусь –гумористичні вірші. Твори ж Наталі Забіли читають усі, бо всі обов'язково переходять через той вік, який ми називаємо щасливим дитинством. Поетеса добре володіла тим «секретом», який робить її вірші, поеми, казки однаково цікавими для всіх дітей. Наталя Забіла – поетеса всього живого і діючого на землі. Той, хто бере до рук Забілину книжку, ніби розсуває перед собою обрії і входить у новий для нього світ, у якому реальні риси життя дуже природно поєднуються з казкою, з фантазією, де є місце і для забави, і для роздуму, і для споглядання краси природи, і для вболівання за чиюсь долю.

Життя дітей і дорослих, домашній побут – клопітливий, трудівничий, веселий і затишний - все це часто давало поштовх для створення поетесою цікавих віршів; її нелукава казка, часто побудована на народних мотивах, особливо яскравою барвою увійшла до Забілиної палітри.

У творах Н. Забіли багато мовиться про природу. Адже без природи не можна уявити життя на землі, без природи немає поезії. У віршах Наталі Львівни природа живе як справжній друг дітей, вона бере участь у дитячому житті.

Мета дослідження – дослідити вивчення поетичних творів Наталі Забіли на уроках позакласного читання.

Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

• дослідити теоретичний аспект вивчення на уроках позакласного читання;
• визначити особливості біографії Наталі Забіли;
• охарактеризувати елементи поезій, присвячених дітям.

Об’єктом дослідження є поетичні цикли віршів Наталі Забіли « Проліски», «Про дівчинку Маринку» (1956), «Ясоччина книжка» (1934).

Предметом дослідження є особливості вираження біографічних елементів у поезії Наталі Забіли.

У курсовій роботі використано такі методи дослідження:

загальнонаукові (індуктивний, дедуктивний) та літературознавчі: історичний (для характеристики літературно-мистецького й культурно-історичного феномену доби), філологічний (для поетикального аналізу творів), біографічний (для біографічної проекції на метафізичний дискурс поезії і прози), описовий ( для характеристики жанрової специфіки та проблемно-тематичного змісту досліджуваних творів, а також їх синхронічної та діахронічної літературознавчої рецепції).

Теоретико-методологічну основу роботи становлять праці відомих літературознавців (Н. Мазепа, Ю. Ярмиш, М. Кіліченко, В. Бичко, К. Колісник ) та методистів (Є. Пасічник, Г. Токмань та ін.).

   Практичне значення отриманих у ході роботи результатів дослідження полягає в тому, що аналітичні матеріали та висновки можуть застосовуватися у лекційних курсах з історії української літератури.

   Структура та обсяг роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.

РОЗДІЛ 1

ВИВЧЕННЯ ПОЕТИЧНИХ ТВОРІВ НА УРОКАХ ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ

Життєвий  шлях  Наталі  Забіли,  доля  її  творчої спадщини  нерозривно  пов’язані  зі  становленням української  літератури  для  дітей.  Кращі  казки,  поезії, поеми,  п’єси  письменниці  є  не  тільки  здобутком літератури для дітей, а й з повним правом можуть бути названі найкращими творами українського письменства.

Свою творчість Наталя Забіла присвятила переважно дітям дошкільного та молодшого шкільного  віку  –  саме тій  ділянці  літератури,  яка  є  найскладнішою  для авторів через особливий віковий і психологічний стан недосвідченого  маленького  читача.  Тож  більшість творів  письменниці  –  це  сюжетні  вірші  та  віршовані казки, як-от: «Марина Дмитрівна», «Хатинка на ялинці», «Сорока-білобока»;  твори,  об’єднані  в  цілі  збірки: «Ясоччина  книжка»,  «Про  дівчинка  Маринку»,  «У широкий світ», «Нам весело жити», «Під ясним сонцем» тощо.