Оповідання Олеся Ульяненка «Молитва» з огляду на засади рецептивної естетики

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра теорії та історії світової літератури імені професора В. І. Фесенко

ДОПОВІДЬ

На тему: «Оповідання Олеся Ульяненка «Молитва» з огляду на засади рецептивної естетики»

Студента (-ки) _____курсу_____групи

напряму підготовки________________

_________________________________

_________________________________

                                       (прізвище та ініціали)

Викладач_________________________

_________________________________

     (посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

Національна шкала________________

Кількість балів_____Оцінка ЄКТС___

м. Київ – 2018 рік

Рецептивна естетика спростовує думку про те, що художній твір є відображенням дійсності. Твір, який у кожного читача збуджує море думок і емоцій, зумовлених його досвідом. Єдиної інтерпретації не існує, в уяві читача постають такі образи та поняття, які не були закладені автором .Мета розглянути оповідання Олеся Уьяненка «Молитва» з огляду на засади рецептивної естетики.

Твір Олеся Ульяненка «Молитва» має важке психологічне навантаження. Він насичен багатьма ємоціями, які передає нам ліричний герой. Співчуття, жаль, віра є одними з багатьох почуттів, які йдуть від нього та натякають нам на провідні, на мою думку, теми твору.  

Рецептивна естетика передбачає, що «текст оживає лише тоді, коли він реалізується, і, крім того, ця реалізація в жодному разі не є залежною від індивідуальних рис читача, бо потенційний текст незмірно більший ніж будь-яка індивідуальна реалізація »(В.Ізер).Про це свідчить  те , що повторне читання тексту нерідко викликає враження відмінні від першого прочитання. Читаючи це оповідання декілька раз я постійно відкривала щось нове для себе, відчувала нові емоції та мала в голові нові думки. Наприклад з першого разу я не одразу осягнула образ свічок, про які постійно згадує ліричний герой. Це є символ життя і світла, які завжди дають надію. Це нагадало мені міф про Прометея, бо вогонь, який він подарував, міг зігріти а міг і обпікти. Так само, як і віра людини, що потрапила в полон, молитва завжди дає надію, але може призвести до побоїв за іншу віру,

В якості теорії художності рецептивна естетика актуалізує соціальний ефект твору, виходячи за межі естетичного ефекту в межах однієї особистості, її внутрішнього світу. Тож один і той же текст всі люди сприймають по різному і у різні часи історії рецепції зміст тексту постає в нових інтерпретаціях. Так як «Молитва», перше оповідання Олеся Ульяненка, є розшуканим лише через 30 років ми не можемо точно сказати, як би сприймали цей твір люди того часу та того сприйняття світу,  під час афганської війни про яку в СРСР, майже, нічого не знали. Так як на розуміння впливають і прийнятті в соціумі правила і конвенції інтерпретації, які можуть, наприклад блокувати розсуд деяких смислів або, навпаки, провокувати розсуд. Тяжко не погодитись, що в час написання Олесем Ульяненко оповідання «Молитва» скоріш за все  ліричний герой отримав би клеймо зрадника, за те, що він вдарив свого солдата, заступаючись за полоненого, за те, що хотів ставити за нього свічку, за те, що відчував до нього співчуття.