Науково-методичнi засади логiстичного забезпечення виробництва зернових в Украiнi

НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ЛОГІСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНОВИХ В УКРАЇНІ

1.1. Теоретичні основи зернової логістики

Логістична система у зернопродуктовому підкомплексі АПК є сукупністю елементів (підсистем), що забезпечують переміщення матеріального (зернового) потоку логістичними ланцюгами від первинного джерела сировини (поля) до кінцевих споживачів готової продукції (галузевих підприємств харчової промисловості, тваринницьких комплексів АПК тощо) та видозмінюють зерновий потік у процесі застосування до нього операцій у функціональних сферах елеваторної та переробної промисловості.

Функціональними сферами логістики у зернопродуктовому підкомплексі АПК (див. рис. 1) є виробництво зерна, його реалізація зерновиробниками і відповідно закупівля переробниками, зберігання зерна з можливою перевалкою у портах для експорту, переробка зернової маси на борошно, крупи, комбікорми, реалізація переробленої продукції у відповідні сфери харчової промисловості, для яких вона є сировиною. Кожну з визначених функціональних сфер складає сформована сукупність елементів (підприємств та організацій), що є наслідком трансформаційних процесів в економіці, або новостворених підпри¬ємств для задоволення бізнес-інтересів відповідних власників. Розглянемо де¬тальніше структурне забезпечення кожної функціональної сфери логістичної системи у зернопродуктовому підкомплексі АПК України і розпочнемо зі сис¬теми зберігання. Акцент на створенні матеріальних запасів у зерновиробництві є об’єктивною вимогою цього сезонного виробництва. Якщо переважна біль¬шість промислових підприємств з метою удосконалення виробництва орієнту¬ється на мінімізацію або уникнення запасів (концепція JIT), то зернопродуктовий підкомплекс формує пропозицію зерна в надто короткий термін (період жнив), а використовує його як сировину цілий маркетинговий рік і навіть біль¬ше, формуючи перехідні запаси після наступного циклу збирання урожаю. [50, с. 69]

Рис.1 Логістична система зернопродуктового під комплексу

Збільшення обсягів виробництва зернових культур в Україні - це актуальне завдання для держави не лише після здобуття незалежності, а й ще за часів існування Радянського Союзу. Однак збільшення обсягів виробництва зернових без належної інфраструктури взаємовідносин між виробниками і покупцями, а також логістичної складової супроводження матеріальних потоків тощо втрачає зміст. Критеріальний аналіз засвідчив оптимальну межу виробництва зерна в Україні на рівні 50 млн т (із врахуванням перехідних запасів) і збільшення цьо¬го показника на сьогодні практично немає сенсу, оскільки гальмується обмеже¬ними елеваторними, транспортними та іншими логістичними потужностями.

Матеріальний потік і матеріальний запас - це взаємопов’язані логістичні категорії, що характеризують динамічний чи статичний стан, в якому перебуває зернова маса. Якщо часовий інтервал не змінює місцезнаходження зернового потоку в логістичній системі, це означає, що він перейшов у стан матеріальних запасів, і навпаки. Тобто виникнення запасів у процесі управління матеріальними потоками є невід’ємним фактом функціонування логістичної системи. Проблема полягає в раціональному обсязі цих запасів, оскільки їх створення означає “замороження коштів”, додаткові витрати на їх утримання, ризики втрати самих запасів або їх якості, моральне старіння (неліквідні запаси) тощо. Ідеальним варіантом у системі управління матеріальними запасами є концепція just-in-time (JIT - «точно - вчасно»), яка передбачає наявність мінімальної їх кількості, що забезпечує безперебійне функціонування логістичної системи. Зрозуміло, що ця система вимагає злагодженості функціональних взаємозв’язків між ланками логістичного ланцюга у просторі і

...