Самостійна художня діяльність – як засіб самовираження дошкільників в різних видах зображувальної діяльності

Міністерство освіти і науки України

Хмельницький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Відділ освіти виконавчого комітету Нетішинської міської ради

Гуменюк Людмила Вячеславівна

Самостійна художня діяльність – як засіб самовираження дошкільників в різних видах зображувальної діяльності

(курсова робота)

Керівник: Самчук Л.А.

Методист МК

Нетішин - 2015

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………3

Розділ І. Теоретичні основи самостійної образотворчої діяльності – як засіб самовираження дошкільників в різних видах зображувальної діяльності………………………………………………………………………....6

1. Проблеми організації самостійної зображувальної діяльності…............6
2. Організація зображувальної діяльності…………………………………16
3. Характеристика видів образотворчої діяльності………………………..26

Розділ ІІ. Використання сучасних технік зображувальної діяльності у роботі з дошкільниками…………………………...………………………....33

2.1. Квілінг ……. …………………………………………………………..…….33

2.2. Декупаж………………………………………..………………...…..………34

Висновок…………………………………………………………………………37

Список використаних джерел………………………………………………...39

Додатки…………………………………………………………………………..42

Вступ

Сучасний процес демократизації суспільства пов'язаний зі зміною позиції особистості в соціальній, виробничій та інших сферах. У зв'язку з цим змінюється освітня стратегія, яка спрямована на розширення можливостей становлення розвитку особистості, створення умов для її самореалізації. Нині особливої актуальності набуває проблема розвитку вихованця як індивідуальності, суб'єкта діяльності. Орієнтація на самостійність, вміння орієнтуватись у конкретних життєвих обставинах є методологічною настановою сучасного виховання й навчання. У Законі України «Про освіту» підкреслюється, що вміння й прагнення самостійно думати, діяти, працювати - якості, необхідні сучасній людині.

Дошкільний вік є етапом ґенезу базових якостей особистості, серед яких одне з провідних місць посідає самостійна художня діяльність. У Базовому компоненті дошкільної освіти як основному нормативному документі поняття «самостійність» кваліфікується як особистісне утворення, що визначає здатність дошкільника діяти незалежно від керівництва й допомоги дорослого, звертатись до неї у випадку об'єктивної необхідності, ефективно використовувати її в подальшій діяльності, виявляти ініціативу, приймати власні рішення, бути здатним до самоорганізації. З огляду на це зростає значущість дослідження проблеми самостійності у дітей дошкільного віку як основи їхньої активної життєвої позиції в майбутньому.

Проблема самостійності традиційно вивчалася у зв'язку з проблемою свободи, відповідальності й волі (Платон, Аристотель, І. Кант, С. Кьєркегор, Б. Ананьєв, К. Абульханова-Славська, Л. Виготський, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн та ін.) [11; 23]

Починаючи із середини минулого століття й до теперішнього часу, спостерігається підвищення інтересу педагогів і психологів до питань теорії і практики організації самостійності дітей: розкриття її сутнісних особливостей (М. Данилов, Б.Єсіпов, І. Лернер, М. Скаткін, Г. Щукіна та ін.); виявлення психологічних механізмів управління процесом навчання (П. Гальперін, Н. Менчинська й ін.); співвідношення її репродуктивної та творчої складових (В. Донцов, Т. Воронов, Н.Мєшков й ін.).