Рента і ціна ресурсів як засіб раціонального використання ресурсів

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

РОБОТА

з курсу мікроекономіки

на тему:

«Рента і ціна ресурсів як засіб раціонального використання ресурсів»

Виконала:

Студент 2 курсу, 3 групи

Спеціальності: «Міжнародна економіка»

Сергєєва Вікторія Вадимівна

Перевірила:

к.е.н., доц. Кирильчук О.В.

Київ – 2017

ЗМІСТ

Актуальність        4

Теорія        4

Проблемні моменти        7

Пропозиції        8

Список використаних джерел        9

Актуальність

Сучасний стан навколишнього середовища характеризується швидким виснаженням як відновних, так і невідновних природних ресурсів. Екологічну ситуацію в багатьох районах України можна охарактеризувати як кризову, з високим рівнем забруднень компонентів природи. У цілому для країни характерний низькоефективний, застарілий еколого-економічний виробничий потенціал і ресурсномісткі виробництва. Стан погіршує недосконалість правової бази, а також ігнорування чинних законодавчих актів багатьма природокористувачами.

Україна належить до країн з високим господарським освоєнням території. Тут одна з найвищих у світі часток ріллі в загальному земельному фонді — близько 57% (33,3 млн га). На багатьох з підприємств експлуатується морально застаріле й фізично зношене устаткування. Це зумовило інтенсивне споживання енергоносіїв, рудних корисних копалин і води, призвело до високого рівня забруднення компонентів природи, до практично неконтрольованих викидів забруднюючих речовин і збільшення ймовірності виникнення надзвичайних техногенних ситуацій. Ефективність використання земельних ресурсів значно нижча, ніж в європейських та інших високорозвинених країнах. Якість земельного фонду постійно погіршується.^[1][2]

Тому на сьогодні актуальним є створення цілісного та дієвого механізму природокористування та природоохоронної діяльності, який забезпечив би функціонування принципів сталого розвитку, раціональне використання природних ресурсів, зменшення рівня забруднення навколишнього середовища, відповідний рівень екологічної безпеки та попередження негативного впливу на здоров’я людей.

Теорія

Земля як економічний ресурс розглядається у таких аспектах:

• Земля як простір;
• Земля як головний засіб виробництва;
• Земля як надра з невідновлюваними ресурсами;
• Флора і фауна як відновлювані ресурси.

Природні ресурси поділяються на відновлювані та невідновлювані.

До відновлюваних природних ресурсів належать:

• Флора: рослини у нерукотворних лісах та пасовищах, водорості в природних водоймах;
• Фауна: звірі, птахи, морські тварини.

Слід зазначити, що природними ресурсами називають такі, які створюються без участі людини. Тобто, ліс, що був висаджений людьми, має назву вже не природного ресурсу (деревина), а економічного, і має вторинний характер.

Незважаючи на те, що нерукотворні (тобто природні) відтворювальні ресурси мають здатність до самовідновлення, проблема з їх використанням все ж таки існує. Вона полягає у тому, що інтенсивність використання цих ресурсів значно перевищує темпи їх відновлення, а тому порушує збалансованість. З іншого боку, завданням фірми є максимізація прибутку, а в довгостроковій перспективі це можливо за раціонального використання природних ресурсів.

Розглянемо приклад виробництва рибальським господарством. Метою фірми, як було зазначено, є максимізація прибутку, а тому фірмі вигідніше продати більше (обсягу) риби – візьмемо для прикладу сомів. Приймаючи рішення про вилов риби в поточному році, господарство втрачає велику кількість обсягу риби, який би збільшився наступного року. І навпаки, приймаючи рішення про вилов наступного року, господарство втрачає поточний прибуток.

Перші 5-6 років соми ростуть доволі швидко, але потім темпи знижуються.