Системні відношення на лексико-семантичному рівні

Практичне заняття

Системні відношення на лексико-семантичному рівні

План

1. Типи системних відношень на лексико-семантичному рівні.
2. Синонімія
3. Антонімія
4. Омонімія

Завдання 

1. Запишіть визначення до кожного терміна:

синонімія - тип парадигмадичних відношень між лексемами, які мають принаймні одну спільну семему в структурі лексичного значення. 

Синоніми (грец. συνώνυμος — «однойменний») – слова однієї частини мови, відмінні звуковою формою і пов’язані з тим самим поняттям; слова, у яких ітенсіонали (домінантні когнітивні і прагматичні семи) відрізняються прагматичними семами і/або імплікціонали (недомінантні семи) відрізняються когнітивними семами чи структура значення охоплює тотожні семи.

лексичні синоніми -  лексеми, що мають принаймні одну спільну семему в структурі лексичного значення, відрізняються окремими диференційними семами, належать до однієї частини мови, відрізняються планом вираження.

домінанта (синонімічного ряду) - одна з лексем синонімічного ряду, в якій спільна семема не ускладнена денотативними та/або конотативними семемами і яка може заміняти будь-який інший синонім з одного й того СР. 

семантичні (ідеографічні) синоніми – відрізняються денотативними диференційними семами

стилістичні синоніми – відрізняються конотатианими диференційними семами

семантико-стилістичні синоніми– відрізняються як денотативними, так і конотативними диференційними семами.

Синонімічний ряд (СР) – усі лексеми мови, що об’єднуються відношеннями синонімії.

абсолютні синоніми - не мають диференційних сем (ДС) в опорній семемі

Повні синоніми – всі семеми є спільними (мовознавство/лінгвістика);

Часткові синоніми – спільними є одна або кілька семем, що не вичерпують повної семантичної структури.

антоніми - лексеми, які належать до однієї частини мови, відрізняються планом вираження, мають принаймні одну таку спільну семему, що складається з більшості спільних сем, але мають принаймні по одній семі, які протиставлені одна одній.

Омоніми (від дав.-гр. ὁμός — «однаковий» + ὄνομα — «ім'я») – слова або окремі словоформи, тотожні за звуковим складом, але відмінні за значенням

лексичні омоніми - лексеми, які не мають жодної спільної семеми, мють тотожний склад фонем і звуків, однаковий наголос, однаково пишуться, належать до однієї частини мови, мають тотожний склад граматичних форм.

Омофони мають спільне фонетичне, акцентологічне оформлення і різне графіко-орфографічне оформлення: вжи’ті (дієприкметник від дієслова вжити) – в жи’ті (форма місцевого відмінка від іменника жито з прикметником в).

Омографи мають спільне графіко-орфографічне оформлення і різне фонетико-фонологічне та акцентологічне: сім’я‘ – сі’м’я

Омоформи мають спільне фонетико-фонологічне, акцентологічне і графіко-орфографічне оформлення, але не в усіх граматичних формах, можуть належати до різних частин мови: шию (форма 1 ос., одн. дієслова шити) – шию (форма зн. в., одн. іменника шити)

Після кожного з наступних запитань запишіть відповідь.

1. Чому визначення «Синоніми – це близькі за значенням і різні за формою слова однієї частини мови» є некоректним ?

1. Як співвідносять такі властивості лексеми, як полісемія (багатозначність) і синонімія?

1. За якими ознаками можна визначити, яке слово синонімічного ряду є домінантою?

Домінанта синонімічного ряду не ускладнена денотативними та/або конотативними семемами і може заміняти будь-який інший синонім з одного й того СР.