Переклад метафори-персоніфікації у романах У. Голдінга засобами української мови
Автор: Elena2367 • Апрель 15, 2019 • Курсовая работа • 9,414 Слов (38 Страниц) • 835 Просмотры
ЗМІСТ
Вступ ………………………………………………………………………........ | 3 | |
Розділ 1. Теоретичне обґрунтування поняття «метафора-персоніфікація»... | 7 | |
1.1. | Проблема визначення метафори та її класифікації в сучасній лінгвістиці ……………………………………………………..……….. | 7 |
1.2. | Прийоми метафоризації в англійській мові………………………… | 13 |
1.3. | Функціонування метафор-персоніфікацій у художній літературі та труднощі їх перекладу українською мовою з англійської ..………… | 17 |
Розділ 2. Переклад метафори-персоніфікації у романах У. Голдінга засобами української мови …………………….……...…………….………… | 21 | |
2.1. | Способи актуалізації концептуальної метафори-персоніфікації в романах У. Голдінга……………………………………………………. | 21 |
2.2. 2.3. | Функціональні властивості моделей метафори-персоніфікації в романах У. Голдінга………………………………..………..……….... Способи відтворення метафори-персоніфікації в українських перекладах романів У. Голдінга ……………………………………... | 25 30 |
Висновки ……………………………………………………………………… | 35 | |
Список використаних джерел ……………………………………………... | 38 | |
Додатки ……………………………………………………………………….. | 42 | |
Додаток А………………………………………………………………………. | 43 | |
Додаток Б………………………………………………………………………. | 44 |
ВСТУП
Художній переклад є одним із найскладніших видів перекладацької діяльності. Цей вид перекладу необхідно виконати так, щоб атмосфера сюжету, стиль автора збереглися в повній мірі. Перед перекладачем постає завдання зробити текст цікавим, зберегти стилістику, передати задум, думки і почуття автора першотвору шляхом перевтілення його образів у матеріал іншої мови, а також максимально точно відтворити картину світу, закладену автором у творі [11, с. 36]. Саме метафорика дозволяє відтворити таку картину світу, а отже, великого значення набуває адекватний художній переклад метафоричних образів оригінального твору.
Переклад стилістичних засобів є досить складним і багатобічним процесом. Це не просто заміна слів однієї частини мови на іншу, переклад являє собою психологічні, літературознавчі, етнографічні й інші сторони людської діяльності, а також об’єднує в собі історію перекладацької діяльності в тій чи тій країні. Тому ця тема і досі є однією з найбільш обговорюваних та цікавих серед вчених. Її вивчали такі лінгвісти, як Т. Арбекова, І. Арнольд, Л. Бархударов, Л. Бреєва, В. Виноградов, І. Гальперін, Р. Гінзбург, B. Карабан, В. Комісаров, І. Корунець, М. Кочерган, М. Кронгауз, В. Прозоров К. Чуковський та ін.
Персоніфікація привертала увагу дослідників ще з епохи античності, коли вона вперше отримала назву прозопопея (prosopopoeia) (J. J. Paxon, A. Plotnic). До вивчення цього феномену звертались такі відомі античні діячі, як Аристотель, Цицерон і Квінтиліан. Його досліджували як лінгвісти (М. В. Барменкова, О. В. Романенко, A. Deignan, M. Johnson, G. Lakoff), так і літературознавці (О. О. Некрасова, Ю. Тимошенко, R. S. Edgecombe, J. J. Paxon). Аналіз метафори-персоніфікації у творчості конкретного автора дозволяє дослідити специфіку авторського індивідуального когнітивного простору (В. В. Акуленко, М. М. Болдирев, О. С. Кубрякова), що корелює з дослідженнями в рамках когнітивної поетики (Л. І. Бєлєхова, О. П. Воробйова, О. М. Кагановська, В. Г. Ніконова, М. Freeman), одним із завдань якої є встановлення концептуальних особливостей формування тропів та способів їх реалізації в художньому дискурсі. В процесі перекладу метафори-персоніфікації з однієї мови на іншу лінгвіст повинен керуватися багатоаспектністю образної інформації, зумовленої поліфункціональністю образних одиниць мови, зокрема метафор. Саме цей факт зумовлює низку труднощів, з якими стикається перекладач в процесі відтворення досліджуваних одиниць.
...