Підходи і концепції дослідження міст
Автор: 1313 • Февраль 28, 2018 • Реферат • 5,228 Слов (21 Страниц) • 611 Просмотры
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Географічний факультет
Кафедра економічної та соціальної географії
РЕФЕРАТ
Урбаністична географія
«Підходи і концепції дослідження міст»
[pic 1]
Київ-2018
ЗМІСТ
РОЗДІЛ 1. ФІЛОСОФСЬКІ КОНЦЕПЦІЇ ВИВЧЕННЯ МІСТ........
РОЗДІЛ 2. ЕКОНОМІЧНІ КОНЦЕПЦІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ МІСТ, ЇХ ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ................................................................
РОЗДІЛ 3. СОЦІОЛОГІЧНА ТА АНТРОПОЛОГІЧНА КОНЦЕПЦІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ МІСТ....................................................
3.1. Соціологічна концепція дослідження міст.......................................
3.2. Антропологічна концепція дослідження міст..................................
РОЗДІЛ 4. РЕСУРСНА КОНЦЕПЦІЯ МІСТА....................................
РОЗДІЛ 1. ФІЛОСОФСЬКІ КОНЦЕПЦІЇ ВИВЧЕННЯ МІСТ
Філософія вивчення міста, як один з важливих напрямів філософії, формувалась протягом багатьох століть. Не всі філософи давали чітке визначення місту, проте скрізь наголошували на ідеальних його образах, відображали його особливу політичну, соціальну та економічну роль у державі. Одні філософи бачили в міській цивілізації та місті лише негативні риси і закликали до повернення до природних основ існування (кініки та даосисти, францисканці та містики), інші захоплювались розвитком міст (конфуціанці й кіренаїки, томісти тощо). Ще в античній Греції мислителі захоплювалися ідеєю побудови ідеального міста-держави (Антифонт, Теофраст, Діоген Синопський, Епіктет, Марк Аврелій, Сенека, Цицерон, Платон, Аристотель). Історично значимими стали праці Блаженного Августина і представників східної філософії – Ібн-Сіна, Ібн-Рушда та Аль Фарабі. Новий Час пов'язаний насамперед з іменами соціал-утопістів Т. Мора (Утопія), Т. Кампанелли (Місто Сонця), Ф. Бекона,
Е. Кабе та ін. Представники даної групи розглядали місто як прогресивне явище суспільного розвитку. Зокрема, суспільно-політичний трактат Т.Мора "Утопія" посприяв написанню Т. Кампанеллою книги "Місто Сонця". Кампанелла уявляв майбутнє суспільство урбанізованим, ключова роль відводилася місту, заснованому на комуністичних принципах. В Епоху Просвітництва неодмінно слід згадати про Ш. Л. Мон-теск'є та
Г. Гердера, які також досить оптимістично дивились на місто. Водночас слід відзначити і політичний ідеал Ж. Ж. Руссо, пов'язаний з містом-державою зі спартанським устроєм та абсолютною демократією – цей учений був "опонентом" міської цивілізації. Соціал-утопісти у свою чергу заперечували провідну роль міста в суспільному процесі, оскільки в ньому, на їхню думку, проявляються всі негативні ознаки капіталістичного суспільства. До цієї групи належали Ж. Мельє, Ш. Фур'є, Р. Оуен, Т. Дезамі,
М. Г. Чернишевський та ін. Англійський філософ Р. Оуен вважав, що тільки створення особливих селищ "єдиного і взаємного співробітництва" чи комуністичних колоній з населенням не більше трьох тисяч чоловік є прообразом майбутнього суспільства "соціальної гармонії", які поєднують у собі переваги міста і села. Суттєвий внесок у теорію розвитку міст здійснили класики марксизму – К. Маркс, Ф. Енгельс, В. І. Ленін. Їм належить наукове обґрунтування причин виникнення міста: "Розподіл праці в межах тієї чи іншої нації призводить, насамперед, до відокремлення промислової й торгівельної праці від земельної й тим самим до відокремлення міста і села і до протилежності їхніх інтересів" (Маркс, Енгельс). На думку авторів, протилежність між містом і селом виникає із формуванням класово-антагоністичних суспільств і проходить через усі типи суспільно-економічних формацій.
К. Маркс уперше розглянув урбанізацію як специфічний вид соціальних відносин, а саме – взаємовідносин між містом і селом. На його думку, "саме існування міста як такого відрізняється від простої множини незалежних будинків. Тут ціле – не просто сума своїх частин. Це свого роду самостійний організм". В. І. Ленін розглядав місто як центр економічного, політичного і духовного життя народу, який є двигуном прогресу. Він зазначав, що між містом і селом існує певна протилежність. "Місто не може бути рівним селу. Село не може бути рівним місту в історичних умовах цієї епохи. Місто беззаперечно веде за собою село. Село неминуче йде за містом" (Ленін). Він також відмічав позитивну роль міграції й позитивно оцінював роль міста для політичного і духовного розвитку сільських мігрантів. І хоч ідеологічно ці висловлювання були спрямовані на підтримку пролетаріату – міських робітників, роль робіт марксистів у розкритті значення і особливостей формування міст не можна недооцінювати. Серйозні напрацювання у сфері осмислення ролі великих
...