Дослідження Національної Екологічної Освіти та Освіти в галузі Сталого Розвитку

Дослідження Національної Екологічної Освіти та Освіти в галузі Сталого Розвитку

Закони та політика: уроки для Канади

Анотація

Ця наукова робота являє собою міжнародне дослідження найкращих напрацювань освіти в галузі захисту навколишнього середовища (ЗНС) та сталого розвитку (СР). Ці напрацювання можуть в майбутньому вплинути на канадську політику в галузях ЗНС та СР. Через високий рівень діяльності та велику кількість нещодавніх відкриттів на міжнародному рівні, повністю дослідити все в цій роботі практично неможливо, саме тому це дослідження розглядає найбільші стратегії та плани дій, які приймають на національному та міжнародному рівнях. Існує низка добре розроблених законів та методів, зокрема: «Національний закон про екологічну освіту 1990 року», прийнятий в Сполучених Штатах, Національний план дій Австралії «Екологічна освіти для сталого майбутнього», «Програма дій зі сталого розвитку для освіти та покращення навичок», прийнята у Великобританії. Ці закони та методи встановлюють міцні зобов'язання та моделі для інших урядів, хоча для доведення їх відносної ефективності потрібні додаткові дослідження. Крім того, освіта переважно контролюється канадськими провінціями, завдяки чому ускладнюється впровадження та застосування нового федерального законодавства в галузях захисту навколишнього середовища (ЗНС) та сталого розвитку (СР).

Методологія

Для проведення даного дослідження було використано три ключові підходи. По-перше, було здійснено Інтернет-пошук та бібліотечне дослідження доступних англійською мовою методів, програм дій та моделей в галузі ЗНС та СР. По-друге, було знайдено, прочитано та застосовано статті, що обговорюють або розглядають такі документи. По-третє, з метою отримання інформації було встановлено зв'язок з НУО, що працюють у галузі екологічної освіти.

Вступ

Освіта в галузі захисту навколишнього середовища (ЗНС) та сталого розвитку (СР) останнім часом має великий пріоритет на місцевому, національному та міжнародному рівнях. Її основна роль у популяризації цінностей і навичок, необхідних для досягнення ширших цілей сталого розвитку, підкріплюється нещодавнім прийняттям в 2005 році Організацією Об'єднаних Націй резолюції про Десятиліття освіти для сталого розвитку. Дана резолюція закликає всіх країн-членів ООН звертати більше уваги на виховання населення задля створення екологічно-чистого майбутнього та залучення до цього громадян (ЮНЕСКО, 2005 рік). Крім того, нещодавнє дослідження, яке аналізує нагальні проблеми в досягненні цілей сталого розвитку, визначило освіту як пріоритет номер один (Globescan, 2005).

Незважаючи на те, що часто поняття ЗНС та СР співпадають, варто обговорити деякі суттєві відмінності. У 1980-х і 1990-х роках популярність енвайронменталізму та екологічної освіти різко зросла, що кинуло виклик основним цінностям захисту прав споживачів, вільному економічному зростанню та ігноруванню забруднення навколишнього середовища, неповазі до прав тварин. У відповідь на це пройшла сильна хвиля "зеленого протесту", учасники якого вважали, що захисники навколишнього середовища не мають права ні висловлювати власну думку, ні вдаватися до дій, тим паче, повчати дітей що їм треба цінувати, а що ні (Switzer, 1997).

Вчені та політики, що представляють південні (менш індустріалізовані) країни висунули гостру критику, зазначаючи, що екологічний рух заперечує їх право на індустріалізацію та досягнення високого рівня матеріального багатства, яке існує в північних (промислових) державах (Rowell, 1996). Уся критика є обґрунтованою, аргументованою і досить успішною. Справді, викладачі захисту екології повинні не диктувати свої правила, а давати людям поживу для роздумів, щоб переосмислити особисті, соціальні цінності та свої вчинки