Корпоративна культура пiдприэмства: вiтчизнянi реалii та зарубiжний досвiд

Бородайко Христина, Островська Соломія

Тернопільський національний економічний університет

(науковий керівник: к.е.н., доцент, доцент кафедри менеджменту, публічного управління та персоналу  Заставнюк Л.І.)

КОРПОРАТИВНА КУЛЬТУРА ПІДПРИЄМСТВА: ВІТЧИЗНЯНІ РЕАЛІЇ ТА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД

Поточні умови вітчизняної економічної системи, зокрема відсутність економічної, політичної та соціальної стабільності, а також динамічні зміни факторів зовнішнього впливу неоднозначно позначаються на функціонуванні та розвитку сучасних підприємств. За таких умов вимогою високоефективного та конкурентоспроможного функціонування підприємств є пошук та практичне застосування новітніх управлінських підходів.

  Власне, зміст цих змін багато в чому визначає роль, місце та імідж управлінського персоналу в суспільстві, вносить корективи у зміст професійної діяльності. Прагнення адекватно вирішувати нагальні проблеми, знаходити нові способи вирішення управлінських проблем, соціально відповідальної поведінки, розвивати та підтримувати організаційну культуру як визначальну її ефективність - все це забезпечує ефективне виконання професійної та управлінської діяльності, формування позитивного іміджу нового типу менеджера.

Корпоративна культура виступає рушійною силою в об’єднанні підприємства та персоналу єдиною місією, стратегією, принципами, традиціями; забезпечує формування репутації на ринку; формує імідж організації та конкурентні переваги.

Основними компонентами корпоративної культури є: працівники, які поділяють цінності компанії; прийнята система керівництва; стилі вирішення конфліктів; діюча система комунікацій; норми поведінки в організації; особливості гендерних та міжетнічних відносин; фірмовий стиль - зовнішній вигляд офісу, інтер’єру, дрес-код та символіка; обряди, звичаї та традиції [2, с. 82].

На сьогоднішній день кількість вітчизняних організацій, у яких функціонують спеціальні служби, що забезпечують формування та реалізацію корпоративних цінностей, досить невелика. Відтак перелік закордонних організацій із широким полем формування корпоративних цінностей значно більший. Саме тому керівникам вітчизняних підприємств доцільно усвідомити важливість формування корпоративної культури, яку все частіше називають нематеріальною основою розвитку та запорукою успіху будь-якої організації.

Поняття «корпоративна культура» як найважливіший фактор, що впливає на поведінку в організаціях та соціальний розвиток вперше ввели у 1982 р. Теренс Е. Ділл та Алан А. Кеннеді. Виявленню важливості корпоративної культури для успіху підприємства сприяли також дослідження Томаса Дж. Петерса та Р. Уотермана. У своїх працях вони висвітлили ідею, що менеджер, який впливає на стан справ в організації, повинен не тільки займатися економічними питаннями, але й керувати ціннісними орієнтирами організації. Першим, хто описав теорію трьох рівнів (перший рівень - артефакти; другий рівень - проголошені цінності; третє - основні уявлення корпоративної культури) був американський психолог Е. Шейн [1, с. 9].