Суржик: вмирання мови чи відродження

Написати есе на тему «Суржик: вмирання мови чи відродження».

Суржик: вмирання мови чи відродження

«Нації вмирають не від інфаркту.

Спочатку їм відбирає мову.

Ми повинні бути свідомі того,

що мовна проблема є для нас актуальна

і на початку ХХІ століття,

і якщо ми не схаменемося,

то матимемо дуже невтішну перспективу».

Ліна Костенко

Тлумачний словник української мови пропонує два значення цього слова: пряме – суміш зерна пшениці й жита, жита і ячменю, або ж ячменю і вівса; і переносне – елементи двох або кількох мов об’єднані штучно, без додержання норм літературної мови, одним словом, нечиста мова.

У Троїцькому, як і в багатьох населених пунктах Слобожанщини (бо саме для нашої місцевості дуже характерне поширення явища змішування двох мов!) щоденно чути: «здрастує!», «да», «знакомий», «просипайся», «плаття», «носки», «чулки», «краска», «картошка», «огурці», «фасоля», «празник», «свальба», «собирайся», «почьта», «магазін», «колєктів», «пашлі», «сігарєти», «вспомнив», «канєшно», «дом», «інстітут», «церков», «пірожне», «морожино», «слівки», «приготовили», «больніца, болниця», «захворав», «аптєка», «тоже», «харашо», «занятія», «понімаю», «дірєктор» тощо. Виходить, що у нашому селищі і не розмовляють, і не говорять і не «говорят», а балакають. Дивно, але так відбувається здебільшого в усному мовленні, пишуть же люди значно відповідальніше!

Російські слова на український манер виникли у мовленні наших далеких пращурів і зберігаються до сьогодні, навіть у середовищі вже досить освічених людей, хоча б на побутовому рівні. І навіть філологи переконані, що це нормальне явище, бо всі сучасні мови колись були такими собі суржиками. До тогож подібний феномен існує в багатьох країнах світу: у Білорусії – трасянка, у Канаді – жуаль, у США – стенгліш. Тож суржик – явище дуже неоднозначне й багатогранне.

В останні десятиліття виникла ще одна царина активного спілкування суржиком – це інтернет, де здебільшого молоді люди використовують у більшості своїй емоційно-виразну лексику для забезпечення експресивності й емоційності розмови, спілкування. І таке явище не треба вважати абсолютно