Чи має перспективу ностратична теорія мов

Чи має перспективу ностратична теорія мов?

Як відомо, ностратичні мови – гіпотетична макрородина мов, що об’єднує кілька мовних родин і мов Європи, Азії й Африки, у тому числі алтайські, дравідійські, індоєвропейські, уральсько-юкагирські (уральські і юкагиро-чуванські) мови й ескімосько-алеутські, які, за припущеннями, походять від ностратичної прамови – гіпотетичного предка мов, що входить до ностратичної макросім’ї.

Основною метою ностратичної теорії є порівняльно-історичне доведення спорідненості шести мовних сімей: 1) індоєвропейської (албанської, арійської, вірменської, балтійської, кельтської, германської, слов’янської та ін. мовних груп); 2) афразійської, або семіто-хамітської (семітські, берберські, чадські та ін. мовні групи); 3) картвельської (грузинська, мегрельська, лазська мови); 4) дравідійскої (мови телугу, тулу та ін.); 5) уральської (фіно-угорська і самодійська мовні групи); 6) алтайської (тюркські, монгольські, тунгусо-маньчжурські мови та ін.).

Як зазначає Г. Старостін, ностратична гіпотеза серед широкого кола лінгвістів і дотепер залишається, скоріше, гіпотезою: далеко не всі її сприймають. Загалом, із часу виходу в світ словника В. М. Ілліча-Світича ностратика перебуває у кризовому стані.  Жодна відповідність не була уточнена, жоден новий граматичний формант не був реконструйований, жодна нова етимологія не була переконливо запропонована. У західній лінгвістиці ставлення до цієї дисципліни залишається скептичним через недостатність доказової бази.

Серед інших проблем, що послаблюють гіпотезу, акцент на кількості, а не на якості даних. Для обґрунтування ностратичної гіпотези більш перспективним є виокремлення невеликого, але історично сталого шару базисної лексики, паралелі всередині якого більш доказові та краще підлягають формалізації.  

Звичайно, будь-яка робот з ностратики є реконструкцією, і однозначних відповідей на будь-яке питання стає тим менше, чим глибше ми занурюємося.  В рамках теорії виникла низка проблем щодо батьківщини ностратиків, шляхів міграції племен тощо. Безумовно, ностратична теорія має вирішувати свої завдання комплексно, залучати дані інших дисциплін, таких як антропологія, молекулярна генетика, етногенетика. Деякі дослідники припускають, що ностратичну теорію варто обов’язково досліджувати на матеріалі археологічних здобутків, розглядаючи кожну археологічну культуру як відображення життєдіяльності певного етносу, що передбачає переростання однієї культури в іншу.