Особливостi та робота закону Украiнськоi РСР "Про утворення союзно-республiканського народного комiсарiату закордонних справ УРСР"

Циклаурі Олександр Анатолійович,

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого,

Інститут підготовки кадрів для органів юстиції,

1 курс, 3 група

ОСОБЛИВОСТІ ТА РОБОТА ЗАКОНУ УКРАЇНСЬКОЇ РСР «ПРО УТВОРЕННЯ СОЮЗНО-РЕСПУБЛІКАНСЬКОГО НАРОДНОГО КОМІСАРІАТУ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УРСР»

Україна як складова СРСР зробила значний внесок у розгром Німеччини, саме відтоді – з часів Другої світової війни постає питання про представництво УРСР на міжнародній арені. На українських територіях розгортався тривалий театр бойових дій, а самі українці зазнали численних втрат. Зважаючи на такі криваві наслідки участі українців проти німецьких загарбників, а також тяжке становище України, на яку історично посягали іноземні агресори, була велика зацікавленість у створенні спеціального органу, який би налагодив післявоєнний мир та безпеку. Таким органом стає Народний комісаріат закордонних справ.

Саме Друга світова стала поштовхом для керівництва СРСР у необхідності посилення зовнішньо-політичної діяльності Союзу і залученні до цього процесу низки республік. Деякий час розроблялися та втілювалися заходи щодо реалізації даного питання, наприклад, позачергово (і вперше за повоєнні роки) скликається пленум ЦК ВКП(б) на якому не останнім пунктом було поставлено у порядку денному пропозиція розширити права союзних республік у компетенції міжнародних зносин. З метою офіційного закріплення цього положення, наприкінці січня 1944 р., було скликано X сесію ВР СРСР, котра схвалила Закон «Про надання союзним республікам повноважень у галузі зовнішніх відносин та про перетворення у зв'язку з цим Народного Комісаріату закордонних справ із загальносоюзного в союзно-республіканський Народний Комісаріат».

Власне, цей акт відновлював права кожної союзної республіки на зовнішньополітичні зв’язки, суворо обмежені у попередні 20 років при створенні СРСР. Слід зазначити, що Союзним договором було передбачено ліквідацію Наркомату закордонних справ УРСР, оскільки Й. Сталін вважав це утворення серйозною перепоною на шляху до створення унітарної держави як союзу на добровільній основі. Цей Закон підтверджував міжнародну правосуб’єктність України і юридично закріпив можливість вступу у міждержавні зносини. Важливим є те, що положення Закону були закріплені і у всесоюзній Конституції.

У березні 1944 р. ВР УРСР після попереднього схвалення Політбюро ЦК КП(б)У, приймає Закон «Про утворення Народного Комісаріату закордонних справ УРСР» та вносить зміни до положень Конституції УРСР (доповнень зазнали статті 15, 19, 30, 43, 45, 48). Думка Голови Президії ВР УРСРС М. Гречухи щодо прийняття цього Закону була висловлена під час його виступу на VI сесії ВР: «рішенням вищого органу союзної республіки щодо створення військових формувань республік та надання їм повноважень у сфері міжнародних відносин не можна назвати звичайними реорганізаціями цих наркоматів з загальносоюзного рівня до республіканських. Перетворення мають виняткове, важливе, історичне та зовнішньо-політичне значення».