Формування пізнавальної активності школярів у процесі позакласної роботи з хімії

ВСТУП

Актуальність дослідження. У наш час відбувається становлення нової системи освіти, зорієнтованої на входження в світовий простір. Цей процес супроводжується істотними змінами в педагогічній теорії та практиці навчально-виховного процесу. Відбувається зміна освітньої парадигми: пропонується новий зміст, нові підходи, нові відносини, нова поведінка, новий педагогічний менталітет.

Питання формування пізнавальної активності школярів у позакласній роботі з хімії, відноситься до однієї з найбільш актуальних проблем, що включає як соціальний, так і психолого-педагогічний аспект. Перший з них складається з того, що в період удосконалення і розвитку нашого суспільства відбуваються глибокі перетворення в усіх сферах життя людей – виробництві, суспільних відносинах, духовній культурі. Усе це вимагає від молодої людини, що входить в самостійне життя, найсучаснішої освіти, високого інтелектуального й фізичного розвитку, глибоких знань, усвідомленого відношення до роботи. А саме формування пізнавальної активності у школярів є базовою основою для формування учня як особистості, якої потребує сучасне суспільство.

Другий аспект розкривається у зв’язку з істотною перебудовою змісту освіти в теперішній час виросла необхідність розробки та висвітлення психолого-педагогічного аспекту проблеми формування пізнавальної активності школярів. Взагалі перед педагогами поставлене завдання удосконалення навчання учнів як основного виду діяльності, винайдення шляхів, умов, системи дидактичних засобів з метою підвищення активності, зацікавленості учнів.

Активність дитини – це прояв її життєвих сил, тому її можна вважати і передумовою і результатом дитячого розвитку. Активність школяра може виражатись через різні види діяльності: трудову, суспільну, пізнавальну, спортивну і т.д. Оптимальним для розвитку особистості є прояв всіх форм активності в будь-якій діяльності. Це і сприяє всебічному розвитку особистості. Діяльність школяра поділяється на урочну, регламентовану навчальними планами, програмами й розкладом, та позаурочну. Остання організується як школами, так і позашкільними установами і є відповідно позакласною та позашкільною. Особистісне відношення до процесу учіння виражене в мотиваційній сфері школяра. Для пізнавальної активності найбільш сприятливим мотивом є пізнавальний інтерес, завдяки якому створюється “внутрішнє середовище”, що сприяє схильності школяра до навчального процесу, до дій учителя, до завдань, які він виконує, до навчальних дій і своєї діяльності в цілому. Усе це забезпечується і формується за допомогою доцільного поєднання позакласної, позашкільної роботи та регламентованого навчання, забезпечує формування особистості в навчальному процесі, яке відбувається в активній діяльності і спілкуванні з учителем і товаришами. Саме це має на меті навчально-виховний процес, який має ефект впливу на особистість учнів, сприяє позитивному відношенню школяра до навчального процесу, до систематичного сприйняття ним змісту знань, до оволодіння вміннями пізнавати.