Козеллек Р. Часові пласти. Дослідження з теорії історії

Козеллек Р. Часові пласти. Дослідження з теорії історії

1. Чому історія завжди зберігає здатність дивувати та бути новою, неочікуваною? Відповідь обґрунтуйте.

Багато філософів минулого і сучасного висловлювали свої думки, що історія має різний характер. Наприклад, історія є лінійною і йде від свого початку – до кінця; чи історія є циклічною – тому постійно повторюється; історія нагадує спіраль – події повторюються, але вже відбуваються на «іншому рівні» тощо.

Все ж таки, найчастіше ми можемо почути з різних уст вислів саме «історія циклічна» або «все знову повторюється». Справді, ми можемо назвати багато прикладів циклічності історії. Наприклад, дві наші революції в Україні почалися в один і той самий день, з майже рівним проміжком часу у 10 років. Перша світова війна почалася у 1914 році, через сто років у 2014 почалася нова масштабна війна у Європі, дивлячись на сьогоднішні події, дехто називає її початком третьої світової війни. Нам залишається надіятися, що цей прогноз не справдиться і що у цьому випадку історія не буде циклічною. І різних прикладів є безліч.

Але чи завжди ці події повторюються з точністю чи хоч приблизно? Звичайно ні. Як говорить автор: «Як історикам нам також відомо, що в історіях щоразу відбувається більше або менше, порівняно з тим, що є потенційно заданим наперед їхніми передумовами. З огляду на цю обставину історія завжди зберігає свою новизну та здатність дивувати». І все ж передбачення, які підтвердилися, дають підстави для висновку, який робить автор, що історія ніколи не буває цілковито новою, що вочевидь існують довгострокові або навіть сталі умови, в результаті дій яких зазвичай і народжується щось нове.

Можливо, історія таки циклічна, бо ми бачимо приклади цього, але завжди у подіях є щось нове, а для людей, які є очевидцями цих подій, вони взагалі є одноразовими і неповторними. Ідентичних подій, навіть якщо вони нам такими здаються – не буває. Тому історія завжди зберігає здатність дивувати та бути новою, неочікуваною.

Андрущенко В. Організоване суспільство

1. Проаналізуйте обставини руйнації імперій. Чи погоджуєтеся Ви з думкою автора про те, що внутрішні причини є більш вагомими у ліквідації імперій?

Автор виділяє зовнішні і внутрішні причини падіння імперій. Серед зовнішніх обставин, зокрема такі як – військова агресія більш сильного супротивника та чисельні локальні наскоки кочових племен, що розхитують ситуацію в імперії. Загалом ми знаємо з історії такі приклади, коли Александр Македонський маючи хоч малочисельне, але потужне військо і військову майстерність – захопив величезну імперію персів; чи коли на Китай в період правління різних династій постійно нападали кочові племена і це призвело до роздробленості держави на багато малих князівств, що постійно воювали одне з одним.

Серед внутрішніх чинників автор виділяє - ті об’єктивної обумовлені й суб’єктивно заангажовані процеси, які відбуваються в межах самої імперії. Внутрішньо міцна імперія може досить довго протистояти зовнішньому ворогові і, навіть, час від часу перемагати його, але якщо всередині є негаразди – така імперія дуже швидко зникне з карт світу. Наприклад, Римська імперія була свого часу найсильнішою і найбільшою імперією світу, кочовики не раз нападали на неї, вона вела війни з потужним Карфагеном, але коли до влади почали приходити слабкі імператори, влада яких також ослабла настільки, що вони не могли навіть захищати наявну територію, мова про нові територіальні надбання навіть не йшлася, саме тоді Римська імперія впала під зовнішнім натиском. Але якби не внутрішні причини, варвари ніколи б не змогли захопити Рим. Те саме стосується імперії Александра Македонського яка розпалася через відсутність сильної централізованої влади, таке ж сталося із Візантією,  Османською, Австро-Угорською, Німецькою і російською імперіями.