Соціальна ідентичність особистості як чинник вибору стилю поведінки в конфлікті

Соціальна ідентичність особистості як чинник вибору стилю поведінки в конфлікті

  У статті здійснений теоретичний аналіз соціальної ідентичності особистості як фактору вибору стилю поведінки в конфлікті.

Встановлено наступні завдання :  проведення теоретичного аналізу наукової літератури з проблеми конфлікту як соціально-психологічного феномену;

аналіз специфіки формування соціальних систем особистості та виявлення основних ідентичностей в структурі Я-концепції студентської молоді;

дослідження ролі соціальної ідентичності у виборі стилю поведінки в ситуаціях конфлікту.

  Ключові слова: поведінковий стиль особистості, соціально-психологічні чинники впливу, емоційні стани, децентрація, статєворольові установки особистості.
 Постановка проблеми у загальному вигляді. На сьогодні конфлікти та конфліктні ситуації є безпосередньою реальністю сучасності у житті кожної  особистості. Сучасна інтерпретація конфлікту ґрунтується на принципах визнання його як правильної і природної характеристики соціальних відносин. Конфлікт розглядається не як абстрактне явище протистояння, а як соціально-психологічний феномен, що відбувається в системі міжособистісних і міжгрупових відносин людини.

  У повсякденному спілкуванні слово «конфлікт застосовується щодо широкого кола явищ – від збройних сутичок і протистояння різних соціальних груп до службових чи сімейних суперечок, до проблем кожної особистості.
Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та емпіричні виявлення взаємозв'язку соціальної ідентичності особистості та її стиль поведінки в конфлікті.

Виклад основного матеріалу дослідження.
  Одним з основних чинників впливу на поведінковий стиль особистості в конфліктних ситуаціях є емоції та зумовлені ними стани. Емоційні стани і в повсякденному житті часто розглядаються як змінені стани, або як специфічні та особливі стани свідомості.

  Конфлікт - це свого роду критична ситуація, один з видів критичних ситуацій . Конфлікти завжди пов'язані з стресом, і практично завжди виявляється фрустрованість, незадоволеність, стресовість та критичність певного періоду або ситуації в житті людини.  Конфлікти виступають як причина і суб'єкт, і, нарешті, як результат (як позитивний, так і негативний) різних критичних ситуацій в житті людини.

  Розглянуто різні теоретичні підходи до визначення причин конфлікту. Соціальна ідентичність як конфліктогенний фактор людської поведінки вивчається у всіх психологічних напрямках – як базова потреба людини, як існування інстинкту агресії у співпраці МИ-ВОНИ, і як стимул для соціального порівняння.  

  Соціальна ідентичність є частиною самооцінки індивіда по відношенню до принципів приналежності. Людська свідомість організована за типом ідентифікаційної матриці, цінність якої залежить від кількості соціальних груп і соціальних ролей, з якими ідентифікується людина. Як чинник впливу на вибір стратегії поведінки в конфлікті є статеворольові установки особистості . Маскулінні та фемінні особистості найчастіше схильні діяти згідно зі сталими стереотипами, в той час як андрогенна статеворольова ідентичність визначає адекватне ставлення до оточуючих, а недиференційований тип не визначає для особистості певних стилів поведінки та типів ставлення до оточення.

  Існує п'ять основних стилів вирішення конфліктів, визначених опитувальником Томаса, які ми використовували для нашого дослідження: компроміс, уникнення, співпраця, конкуренція, адаптація.

  Причина занепокоєння є однією з найважливіших, найбільш вивчених і, в той же час, найбільш спірних. Існує безліч теорій тривоги, кожна з яких спирається на відповідну групу факторів, експериментальних або клінічних. Проблема з порівнянням цих теорій досить складна, і звичайно, складна її етіологія .

  Головну роль у виникненні конфліктів відіграють так звані конфліктогени ("сприятливі для конфлікту"). Підступну суть конфлікту можна пояснити тим, що ми більш чутливі до слів інших, ніж у собі. Велика небезпека виходить від ігнорування важливої закономірності-ескалації конфліктогенів.