Контрольная работа по "Психологии"

Підсумкова модульна робота

з курсу «Психологія мас»

                      студентки 25 бд- псих групи

Рудюк Аліни

Тестове завдання. Оберіть один із запропонованих варіантів відповіді.

1. До переліку специфічних теорій загрози відноситься:

а) Теорія міжгрупової загрози

2. До переліку теорій індивідуального рівня, що пояснюють причини міжгрупових конфліктів, не відноситься:

г) Теорія авторитарної особистості

3. Яка з переліку особливостей авторитарної особистості (за Т.Адорно) проявляється як тенденція шукати людей, що не поважають конвенційні цінності, з метою покарання:

а) авторитарна агресія

4. Від чого не залежить прояв наслідків групової відносної депривації:

а) актуалізації стереотипів

Теоретичне завдання.

Гіпотеза контакту.

У 1954 р. у книзі «Природа предрассудка» Гордон Оллпорт запропонував гіпотезу контакту. Згідно з його міркуваннями, контакт справді відіграє роль у характеристиках та виразності забобонів, проте на різних людей у ​​різних ситуаціях він діятиме по-різному. Крім того, послаблення забобону сприятиме вельми певний контакт. Наприклад, якщо люди різної раси будуть просто ходити по одним і тим же вулицям і при цьому не спілкуватися, це не послаблюватиме стереотипи, а значить, імовірно, контакт повинен мати певний рівень глибини. Контакт може відрізнятися за частотою, тривалістю та кількістю залучених, і це також позначиться на його ефекті. Крім того, міжрасові контакти не однакові за своїми статусними аспектами – групи можуть розташовуватися одна вище за іншу в громадській ієрархії, їх статуси можуть бути рівні, статус залучених до контакту не завжди корелює зі статусом групи, до якої він належить: контакт із високостатусними представниками низькостатусної групи , очевидно, працює інакше, ніж контакт із типовими її представниками. Ймовірно, пише Оллпорт, важливо і те, який тип взаємодій забезпечує контакт: конкурують між собою представники різних груп або співпрацюють, а також чи рівні їхні рольові позиції або вони спілкуються в межах «господар-слуга», «начальник-підлеглий» тощо. д. Очевидно, певну роль тут відіграють нормативний та інституційний контексти: схвалюються або засуджуються на рівні суспільства загалом сегрегація та забобони, а також якою мірою законодавство, що регулює відносини на даній території, сприяє чи перешкоджає сегреграції. Можна припустити, що на стереотипах по-різному відображаються контакти особисті та суспільні, рутинні та епізодичні, значущі та незначущі. Свою роль, розмірковує Оллпорт, відіграє безпосередній контекст контакту: де він відбувається – на робочому місці, на вулиці, у громадському

просторі, у культовому місці, у волонтерській організації – а також особисті характеристики його учасників (освіта, вік, рівень базового відчуття безпеки в житті, схильність до стереотипного судження, сила початкового стереотипу).

На підставі цих міркувань і узагальнення результатів емпіричних досліджень Оллпорт, що існували на той момент, робить висновок, згідно з яким контакт є важливим фактором зниження забобонів, однак, для того щоб він спрацював таким чином, необхідний ряд умов. Оллпорт формулює свою тезу наступним чином: «Мир (якщо тільки він не вкорінений глибоко в структурі особистості індивіда) може бути знижений рівностатусним контактом між представниками більшості та меншості на шляху до досягнення спільних цілей. Ефект контакту може бути суттєво посилений, якщо він має інституційну підтримку (тобто закон, традиція чи загальний настрій сприяють контакту) та сприяє розумінню загальної природи та спільності інтересів цих груп». Пізніше в історію теорії контакту цей пасаж увійшов як опис оптимальних умов контакту, і хоча Оллпорт не формулює ці умови як поряд (скоріше, необхідними умовами є рівностатусність і загальні цілі, а додатковими – інституційна підтримка та установка на пошук загального)