Формування уявлень у дітей про суспільне довкілля засобами iгровоi дiяльностi

       ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки,

        молоді та спорту України

        29 березня 2012 року № 384

         Форма № Н-9.02

1. ВИПУСКНА КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА

«спеціаліст»

освітньо-кваліфікаційний рівень

на тему «ФОРМУВАННЯ УЯВЛЕНЬ У ДІТЕЙ ПРО СУСПІЛЬНЕ ДОВКІЛЛЯ ЗАСОБАМИ ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ»

Виконала: студентка 52 групи

Спеціальність:

Керівник:

Рецензент

Умань - 2017 р.

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………..3

Розділ 1. Теоретичні засади проблеми організації навчання дітей дошкільного віку засобами дидактичної гри………………………………...7

1.1. Наукові засади ознайомлення дітей з довкіллям………………….....7

1.2. Психолого-педагогічне обґрунтування процесу організації ознайомлення дітей старшого дошкільного віку із суспільним довкіллям засобами гри……………………………………………………………………...23

1.3. Дидактична гра як засіб оптимізації процесу ознайомлення

дітей із суспільним довкіллям………………………………..............................31

Розділ 2. Експериментальне дослідження використання

дидактичних ігор у ознайомленні дітей старшого дошкільного віку із суспільним довкіллям………………………………………………………….38

2.1. Шляхи введення дидактичних ігор у процесі ознайомлення

дітей із суспільним довкіллям…………………………………………………..38

2.2. Сформованість уявлень про суспільне довкілля у дітей старшого дошкільного віку………………………………………………………………...41

2.3. Результати експериментального дослідження……………………..54

Висновок………………………………………………………………….59

Список використаних джерел………………………………………….62

Додатки……………………………………………………………………67

ВСТУП

Актуальність дослідження. Нині в Україні відбувається реформування всіх ланок освітньої системи, в тому числі і дошкільної. Важливим його завданням є розробка психолого-педагогічних, методичних і теоретичних засад дошкільного виховання на принципах гуманізму та демократизму. Велике місце в цьому процесі посідає дитяча гра, тобто активна діяльність дитини, під час якої вона оволодіває соціальними функціями, стосунками, мовою як головним засобом спілкування. Це, образно кажучи, дитяче моделювання соціальних відносин. У грі формується емоційна, моральна та інтелектуальна сфери дитини, вона розвиває уяву, сприяє фізичному розвитку і вдосконаленню дитячого організму.

Останнім часом педагоги, методисти приділяють недостатню увагу дитячій грі в суспільному дошкільному вихованні. На передній план виходить обґрунтування змісту дошкільної освіти, її технологізації. Дитяча іграшка, дитячі ігри, особливо рухливі та дидактичні, не стають предметом науково-методичного розгляду й застосування.

В зв’язку із завданнями, які постали сьогодні перед педагогами реформування всієї системи освіти й насамперед її першої ланки – дошкільної, проблемі наукового обґрунтування дитячої гри, підходів до її місця і ролі у житті дитини має відводитися провідне місце.

У Базовому компоненті дошкільної освіти змістовну лінію “Світ гри” віднесено до сфери “Культура”, де, зокрема, зазначається: “Компетентність в ігровій діяльності визначається розвиненістю ігрових умінь дитини, здатністю використовувати адекватні ігрові атрибути та іграшки, сформованістю ігрового партнерства, рівнем засвоєння нею ігрових правил”.

Нині формування суспільної спрямованості дитини-дошкільника в грі досліджує Любов Артемова (“Виховання поведінки дітей в іграх”) , яка розглядає проблеми спілкування дітей в процесі гри, їх взаємодії, розвиток симпатії під впливом ігрової діяльності тощо. Значну вагу проблемам дитячої гри приділяє А. Богуш у своїх наукових пошуках (“Українське народознавство в дошкільному закладі”).