Формування метеорологічних уявлень і понять на уроках природознавства в початковій школі

Міністерство освіти і науки України

Комунальний вищий навчальний заклад

«Коломийський педагогічний коледж

Івано-Франківської обласної ради»

Циклова комісія викладачів

_______________________

ФОРМУВАННЯ МЕТЕОРОЛОГІЧНИХ УЯВЛЕНЬ І ПОНЯТЬ

НА УРОКАХ ПРИРОДОЗНАВСТВА

В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ

Курсова робота

студентки 4-П2 курсу

спеціальності початкова освіта

та соціальна педагогіка

Довбенюк Марії Романівни

Керівник: Борис Уляна Зиновіївна

Коломия – 2017р.

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Формування природничих уявлень і понять у молодших школярів на уроках природознавства

1. 1 Формування природничих уявлень у молодших школярів на уроках природознавства

1. 2 Формування природничих понять у молодших школярів на уроках природознавства

РОЗДІЛ 2. Формування метеорологічних уявлень і понять у молодших школярів на уроках природознавства

2. 1 Аналіз програми та підручників «Природознавство» 1-4 класи

2. 2 Методи й прийоми навчання для формування метеорологічних уявлень і понять у молодших школярів на уроках природознавства

РОЗДІЛ 3. Урок, як основна форма вивчення природознавства у початковій школі

ВИСНОВКИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність дослідження

Курс природознавства – це навчальний предмет початкової школи, який є першою сходинкою до формування в учнів природничо – наукової картини світу. Кожен урок природознавства – це мандрівка в природу, яка поєднується з дослідженнями та практичною діяльністю учнів. Ці уроки вчать дітей проводити спостереження, організовувати дослідницьку практичну діяльність, створювати проекти.

Т. Байбара, О. Біда, Ф. Кисельов, В. Пакулова, О. Савченко стверджують, що природничо-наукові знання засвоюються учнями початкової школи у формі таких видів знань - конкретних фактів, уявлень, понять.

Метою освітньої галузі "Природознавство" є формування природознавчої компетентності учня шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу, способів навчально-пізнавальної діяльності, розвитку ціннісних орієнтацій у різних сферах життєдіяльності та природоохоронної практики.

Досягнення цієї мети забезпечується законами таких завдань:

∙        формування на достатньому рівні цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, яка відображає закони й закономірності існування природи та місце в ній людини;

∙        оволодіння доступними способами пізнання предметів і явищ природи та суспільства.

Реалізувати завдання допоможе формування природничих уявлень і понять. Курс природознавства передбачає пропедевтику природничих знань у молодших школярів та поетапне формування у них елементарних уявлень і понять про об’єкти та явища природи та їхні взаємозв’язки у системі «жива - нежива природа», «природа – людина», усвідомлення свого місця у навколишньому світі, формування навиків самостійної роботи з інформацією, способів навчально-пізнавальної діяльності; мисленнєвих дій та операцій шляхом аналізу, порівняння, узагальнення й класифікації природних об’єктів; вироблення уміння розкривати причинно-наслідкові зв’язки у природі.

Формування системи елементарних уявлень і понять у молодших школярів - ключове завдання навчального процесу у школі, яке полягає у виробленні здатності у дітей йти від конкретного до загального та навпаки. Це завдання безпосередньо розв’язується у процесі навчання.

Якщо у дитини вже є певний запас конкретних уявлень, учитель за допомогою запитань скеровує їх на визначення загальної властивості чи ознаки, зв’язку між певними предметами або явищами. Важливим етапом у розвитку поняття є повторення знань, з’ясування деталей і нюансів, особливостей, установлення логічних зв’язків. Зрозуміти і запам’ятати нове поняття, вивчити термін - це лише перший крок у формування понять.