Формування вокально-виконавських вмінь у студентів ЗВО

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ВОКАЛЬНО-ВИКОНАВСЬКОЇ МАЙСТЕРНОСТІ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ………………………………………………………...6

1. Вокально-виконавський розвиток як складова вокальної майстерності….6
2. Вокально-виконавська надійність і стрес………………………………….10
3. Фізіологічні особливості вокального апарату студентів………………….15
4. Розвиток вокальних навичок та процес голосоутворення………………..19

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ I………………………………………………………22

РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ВОКАЛЬНИХ ВМІНЬ СТУДЕНТІВ-МУЗИКАНТІВ……………………………………………………………………...24

2.1. Методологічні константи формування вокально-виконавських вмінь…….24

2.2.Рівні сформованості виконавських умінь студентів (спеціальність «Музичне Мистецтво»)………………………………………………………………………...29

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ ІІ……………………………………………………...34

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...36

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………….38

ВСТУП

Сьогодні процес підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва потребує гармонічного, всебічного розвитку, готовності до  самоактуалізації, самовиховання, самовдосконалення. Це дає підстави замість репродуктивних, вузькопрофесійних форм і  методів навчання зосереджуватись на  власному всебічному розвитку, засобами та  інструментами для  реалізації якого є професійні знання, уміння і  навички. Проблему саморозвитку досліджували у своїх працях такі вчені: І. Бах, В. Біблер, В. Зінченко, Г. Костюк, А. Маслоу, Г.  Олпорт, Л.  Іваненко, М.  Каган, О.  Шрамко. Науковий аспект феномену «саморозвиток особистості» вивчали І.  Булах, О.  Киричук, О.  Корніяка та  ін. Згадані автори зробили важливий внесок у  дослідження цієї проблеми, акцентуючи увагу на її ролі у формуванні самостійної життєвої позиції особистості. Такий підхід є найбільш конструктивним для  педагогічної системи України, одним з  основних принципів якої є гуманізація освіти: опора на саморозвиток студента, активний діалог між викладачем і студентом, їх плідна творча взаємодія, постановка перспективних цілей у процесі навчання. Оскільки термін «саморозвиток» складається з  двох змістових одиниць (само- та  розвиток), то  зауважимо, що головним елементом є «розвиток», а  «само-» передбачає самостійність, активність процесу, що формує особистість. Відомий німецький психолог А.  Адлер писав, що життя  — це розвиток, а  почуття недовершеності стимулює нас до  розвитку, до  прагнення досягти досконалості [2, 36].

Вдосконалення професійної підготовки музикантів-виконавців, адаптація практики їх навчання до реальних вимог часу – одне із головних, принципово важливих завдань, які стоять перед сучасними музичними навчальними закладами різних типів і акредитації.

У наш час відбувається поглиблене усвідомлення важливості ролі вокальної, інструментальної, ансамблевої музики, зумовлене її широкою репрезентативністю в творчості композиторів та виконавців.

Особливості музично-педагогічної підготовки майбутніх фахівців розглядають у своїх наукових дослідженнях такі педагоги, як: Л.Арчажнікова, А. Болгарський, В. Дряпіка, А. Душний, Л. Коваль, О.Олексюк, Г.Падалка, А. Растригіна, О. Ростовський, Г. Ципін, О. Щолокова та ін.

Аналіз психологічної літератури (О. Леонтьєв, Б. Теплов, А. Смирнов, В. Петрушин та ін.) дозволяє стверджувати, що музичне мистецтво діє на внутрішню сутність людей. Так, Б. Теплов визначав музику як засіб спілкування між людьми, підкреслював, що музичність притаманна усім людям, що не існує здібностей, які б не розвивалися в процесі діяльності.

Разом із тим аналіз наукової літератури показав, що до цього часу немає спеціальних досліджень, які б розкривали специфіку розвитку вокально-виконавських умінь у студентів ЗВО, досліджували фактори та педагогічні умови їх формування у майбутніх фахівців.