Iсторію формування та сучасний стан українського діловодства.

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………...3

РОЗДІЛ 1. З ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ ДІЛОВОДСТВА В УКРАЇНІ………….7

1.1. Організація діловодства в Київській Русі………………….…………...7

1.2. Розвиток актового та приказного діловодства…………………………9

1.3. Розвиток колегіального та виконавчого діловодства………………...13

1.4. Особливості розвитку радянського діловодства……………………...17

РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЛОВОДСТВА

В УКРАЇНІ……………………………………..…………………………….19

2.1. Правові засади організації сучасного діловодства…………………...19

2.2. Проблеми та перспективи автоматизації діловодства в Україні…….24

ВИСНОВОК………………………………………………………………….31

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………34

ВСТУП

З далеких часів до нас дійшли різновиди документів, з допомогою яких ми пізнаємо історію та героїчне минуле своєї країни, з'ясовуємо особливості побуту народу, етичні норми та правові форми взаємовідносин між окремими особами, між державою і суспільством.

Необхідність в складанні документів з`явилась із появою писемності. Більше того, вважають, що саме термінова потреба в укладенні різних документів (тестаментів, договорів, угод) і викликала появу писемності як засобу збереження і фіксації приватної і державної документації.

Розвиток вітчизняного діловодства сягає в давнину та пройшов декілька етапів в своєму розвитку. Діловодство на сьогодні охоплює діяльність кожної установи, організації, підприємства, складно знайти установу, в якій би не застосовувались ті чи інші документи, чи системи документів, однак від самого початку діловодство переважно стосувалось документів, що видавалися органами місцевого самоврядування та державного управління і лише потім воно набуло такого розповсюдженого характеру.

Головними етапами розвитку і становлення діловодства можна умовно вважати такі: актового та приказного діловодства, колегіального діловодства, виконавчого діловодства, радянського діловодства, сучасного діловодства.

Історія українського діловодства сягає часів Києвської Русі. До нашого часу дійшли тільки окремі документальні пам'ятки цього періоду - Збірник Святослава 1073 і 1076 рр., Остромирове Євангеліє 1056 - 1057 рр., Бориса і Гліба, «Слово про закон і благодать», Повчання єпископа Луки до братії і т. п.

В другій половині XIV ст. з'явились перші актові книги, до яких заносилося все, що відбувалося в судах.

На кінець XV - початок XVI ст. склалася система центральних органів державного правління - приказів, які відали окремими галузями і виступали в якості відомчих установ. В діяльності приказів XV - XVII ст. сформувався сталий процес роботи з документами, що й отримав назву приказного діловодства.

До XVIII ст. діловодство в установах не регулювалося законодавством і велось згідно з канцелярськими традиціями.

В 1717 — 1718 pp. застарілу систему приказів змінили 12 колегій, кожна з яких підпорядковувалася Сенату і відала певною сферою чи галуззю управління. Були вироблені засади організації зберігання, проходження та обліку документів. Тоді ж з'явилася назва «архів».

В 1810- 1812 роках відбулися чергові реформи центрального державного апарату. Постанова «Загальна установа міністерств» передбачала єдність форми складення документів за наведеними зразками. Законом суворо регламентувався порядок проходження документами інстанцій.

2 березня 1918 р. Рада народних комісарів ухвалила постанову «Про форму бланків державних установ», якою встановила єдиний новий формуляр ділового документа. Серію загальносоюзних стандартів управлінської документації було затверджено і розроблено в 1969 – 1971 рр. З 1972 р. в СРСР стали діяти єдині правила роботи з документами і єдині правила оформлення та підготовки організаційно-розпорядчих документів. На початок 1984 р. було затверджено та розроблено 26 загальносоюзних класифікаторів технічно-економічної інформації, 27 державних стандартів на УСД та 16 УСД загальносоюзного значення. Всього уніфіковано було більше 4,5 тис. форм документів. В 1984 — 1986 pp. сформувалася єдина система документаційного забезпечення управління, яка відповідала тогочасному стилю складання офіційних документів і вимогам російського ділового мовлення.