Розвиток спілкування у дiтей дошкільного вiку

РОЗВИТОК СПІЛКУВАННЯ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

ЗМІСТ

ВСТУП        3

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОБЛЕМИ СПІЛКУВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ У ПРАЦЯХ ВІТЧИЗНЯНИХ ТА ЗАРУБІЖНИХ ПСИХОЛОГІВ        6

1.1 Погляди вітчизняних та зарубіжних психологів на проблему розвитку спілкування дошкільнят        6

1.2 Особливості спілкування дітей дошкільного віку        10

1.3 Особливості розвитку мовлення дітей середнього дошкільного віку        20

Висновки до розділу 1        26

РОЗДІЛ 2 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ СПІЛКУВАННЯ З ОДНОЛІТКАМИ У ПРОЦЕСІ РОЗВИТКУ АКТИВНОГО МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ СЕРЕДНЬОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ        28

2.1 Опис вибірки, процедури та методик дослідження        28

2.2 Аналіз та інтерпретація результатів        34

Висновки до розділу 2        41

РЕКОМЕНДАЦІЇ…………………………………………………………………42

ВИСНОВКИ        43

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ        46

ВСТУП

Актуальність теми роботи. На сучасному етапі велике значення і актуальність набуває вивчення дитини в системі її відносин з однолітками групи дитячого садка, так як дошкільний вік – особливо відповідальний період у вихованні. Він є віком початкового становлення дитини. В цей час у спілкуванні дитини з однолітками виникають досить складні взаємини, які істотно впливають на розвиток її особистості.

Спілкування – необхідна умова психічного розвитку дитини. Потреба у спілкуванні рано стає її основною соціальною потребою. Спілкування з однолітками грає найважливішу роль життя дошкільника. Воно є умовою формування суспільних якостей особистості дитини, прояв та розвиток засад колективних взаємовідносин дітей [9, c. 23].

Вивчення відхилень у розвитку міжособистісних відносин на перших етапах становлення особистості представляється актуальним і важливим, насамперед тому, що конфлікт у відносинах дитини з однолітками може виступити як серйозна загроза для особистісного розвитку. Саме тому інформація про особливості розвитку дитячої особистості у важких, несприятливих умовах на тому етапі її генези, коли починають закладатися основні стереотипи поведінки, психологічні основи найважливіших відносин особистості до навколишнього соціального світу, до себе самого, уточнення знань про причини, природу, логіку розвитку міжособистісних відносин і можливих способах своєчасної діагностики та корекції конфліктних відносин набуває першорядного значення. Небезпека полягає і в тому, що негативні якості, що з'явилися у дитини, у зв'язку з особливістю дошкільного віку визначати все подальше формування особистості можуть виявитися і в новому шкільному колективі, і навіть у подальшій діяльності, перешкоджаючи розвитку повноцінних відносин з оточуючими людьми, власному світовідчуттю. Необхідність ранньої діагностики та корекції порушень спілкування з однолітками викликана тією суттєвою обставиною, що в кожній групі будь-якого дитячого садка є діти, відносини яких з однолітками значно спотворені, і саме їх неблагополуччя у групі має стійкий, протяжний у часі характер [15, c. 99].

До проблеми дитячого неблагополуччя у міжособистісних відносинах у дошкільному віці зверталося багато вітчизняних та зарубіжних дослідників: Л.С.Виготський, Д.Б. Ельконін, А.В. Запорожець, Я.Л. Коломінський, В.М.Мясищев, А.П. Усова, А.С. Співаковська, В.С. Мухіна, Н.Я. Михайленко, М.І. Лісіна, Т.А. Рєпіна, А. Маслов, А. Бандура, І.І. Томпсон, Д.Є. Мей та ін.

У центрі уваги дослідження внутрішні конфлікти, що призводять до психологічної ізоляції від однолітків, до випадання дитини із спільного життя та діяльності дошкільної групи. Тому своєчасна діагностика та подальша корекція дитячих взаємин стає актуальною на сучасному етапі розвитку дитячого колективу.