Розвиток емоційної та вольової сфери дітей

Тема: Розвиток емоційної та вольової сфери дітей

1. Загальні закономірності розвитку емоцій і почуттів в онтогенезі

2. Особистісний аспект розвитку емоцій та почуттів

3. Розвиток вищих почуттів

4. Умови розвитку емоцій і почуттів у дітей

5. Особливості розвитку довільних рухів.

6. Становлення етапів вольової дії у дітей дошкільного віку.

1. Загальні закономірності розвитку емоцій і почуттів в онтогенезі

Емо́ції (від фр. emotion — «хвилювання», «збудження») — це психічний стан організму середньої тривалості, що відображає суб'єктивне оціночне ставлення до існуючих або можливих ситуацій та об'єктивного світу.

У процесі діяльності, пізнання навколишнього світу і самого себе, у процесі спілкування з дорослими й однолітками дитина випробує різноманітні емоції і почуття. «Він переживає те, що з ним відбувається і їм відбувається; він відноситься певним чином до того, що його оточує. Переживання цього відношення людини до навколишнього складає сферу почуттів і емоцій. Почуття людини — це відношення його до світу, до того, що він випробує і робить у формі безпосереднього переживання» (Рубинштейн С. Л., 1976. С. 458). Емоції і почуття розглядають як форми відображення дійсності, що виявляються у відношенні дитини до навколишнього світу, у переживаннях із приводу появи, задоволення або незадоволення потреб.

Виділяються наступні загальні лінії розвитку емоцій і почуттів: формування емоційних станів у зв'язку зі зміною ситуацій життя дитини, формування вищих почуттів на основі емоцій, становлення емоцій і почуттів у руслі особистісних новотворів. Розвиток емоцій і почуттів в онтогенезі має визначені закономірності.

1. В онтогенезі спочатку з'являються емоції, що відбивають найпростіші переживання, зв'язані з задоволенням природних потреб (рівень афективно-емоційної чутливості, зв'язаний по перевазі з органічними потребами). Такі емоції є й у тварин. Але найпростіші емоції дитини варто відрізняти від найпростіших емоцій тварин, оскільки форма їхнього прояву має в людини соціальний характер. Емоції людини обумовлені соціальною формою задоволення потреб. Результатом соціальних впливів є виникнення позитивних емоцій (наприклад, поява в дитин комплексу пожвавлення, усвідомленої посмішки). Позитивні емоції виконують роль механізму, що активізує, за допомогою якого здійснюється зв'язок між різними аналізаторами, що створює передумови до навчання. Для дитини починаючи з двох років найбільш інформативними є реакції людей, що відбивають радість, схвалення, заохочення. В експериментальному дослідженні дітям 2-9 років пропонувалося розпізнати по фотографіях мімічні реакції (подив, гнів, страх, радість і ін.), а потім — відтворити них. Виявилося, що першої в ряді мімічних реакцій діти розпізнавали радість. Радість також була першої в ряді довільно відтворених мімічних реакцій. Таким чином, здатність розпізнати і довільно відтворити мімічні реакції формується спочатку у відношенні позитивних емоцій. Сприятливий вплив позитивних емоцій на психічний і фізичний розвиток дитини безсумнівно.

2 Розвиток емоцій відбувається, як їхня диференціація, як збагачення переживань. Прикладом переживань, що мають позитивний емоційний і негативний емоційний тон, можуть бути переживання, зв'язані з задоволенням або незадоволенням потреби дитини в їжі. Переживання невдоволення дошкільником може виявлятися як переживанні страху, гніву, відрази, а переживання задоволення — як переживання ніжності, розчулення, духовної близькості з батьками.

3 Розвиток почуттів у дітей відбувається як узагальнення емоцій, спрямованих на визначений об'єкт. У системі емоцій, що сформувалася, і почуттів емоції є проявом пережитого почуття. У дітей система емоцій і почуттів ще тільки формується. Тому їхньої емоції — не стільки прояв пережитого почуття, скільки матеріал для узагальнення і формування на їхній основі вищих почуттів.