Педагогічні погляди І.Я. Франка

ВСТУП

Актуальність дослідження. Видатний український письменник і мислитель Іван Якович Франко належить до числа прогресивних діячів минулого, які внесли значний вклад у розвиток вітчизняної педагогічної науки та творчу спадщину яких доцільно використати сьогодні.

Іван Франко увійшов в історію як геніальний художник слова, глибокий і самобутній філософ, полум’яний борець за свободу і щастя нації. Він – діяч, який уособлює цілу епоху української культури, людина універсальної обдарованості, титанічної працьовитості, незламної стійкості та націленості у майбутнє.

Педагогічні ідеї Івана Франка є актуальними, оскільки вони слугують гуманізму та демократії. Цим освітнім і педагогічним проблемам він присвятив понад ста наукових, публіцистичних і багато художніх творів, які потрібно читати, вивчати та аналізувати кожному з нас.

Дослідженням спадщини Івана Франка на різних етапах розвитку суспільства займалися літературознавці, педагоги, філософи. За роки незалежності України педагогічні погляди І. Франка у загальних рисах розкрито у низці праць сучасних дослідників його творчості: Г. Васяновича, М. Євтуха, Д. Луцика, М. Стельмаховича та ін. На змісті та методах навчання і виховання в педагогічних поглядах ученого акцентує О. Вишневський; думки І. Франка про реформування школи в контексті сучасних завдань розвитку освіти характеризує Н. Захлюпана; питанню науки і наукознавства у творчості мислителя присвячена розвідка С. Злупка; роль учителя навчанні й вихованні молоді у творах І. Франка висвітлено у публікації Д. Скільського; освітні ідеї І. Франка висвітлює Р. Шиян. Однак системного та цілісного дослідження педагогічної спадщини Івана Франка, його визначні погляди та ідеї в процесі становлення і розвитку не вивчено, тому актуальність нашого дослідження зумовлено необхідністю більш глибокого вивчення окресленої сфери.

Предметом дослідження є педагогічна спадщина Івана Франка в руслі сучасної педагогіки.

Об’єктом дослідження є становлення і розвиток педагогічних поглядів та ідей І.Франка.

Метою нашого дослідження є узагальнення внеску педагога в становлення педагогіки Нового часу, його теоретичних положень; розкрити роль і значення підручників у тогочасній школі; систематизація його поглядів на роль вчителя у процесі виховання і формування особистості вчителя.

Відповідно до об’єкта, предмета та мети дослідження постають такі завдання:

• опрацювати наукові праці з досліджуваної теми;
• розглянути педагогічні погляди Івана Франка;
• охарактеризувати основні принцип навчання та виховання;
• проаналізувати особу вчителя у творчості письменника-педагога;
• розкрити стан та вимоги до шкільних підручників того часу;
• з’ясувати значення педагогічних ідей мислителя на сучасному етапі розвитку загальноосвітньої школи.

Досягненню мети і розв’язанню поставлених завдань сприяло використання комплексу методів дослідження, історико-ретроспективне вивчення джерел та документів, узагальнення та систематизація, порівняння і зіставлення.

Практичне та теоретичне значення роботи полягає в тому, що дані дослідження дозволяють більш докладно розглянути педагогічні погляди Івана Франка. Теоретичні положення можуть бути використані при написанні доповідей, рефератів, у практиці проведення семінарських занять.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновку до роботи, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи 34 сторінки.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ І.ФРАНКА

1. Педагогічна діяльність Івана Франка

Аналіз педагогічної літератури Івана Франка засвідчує актуальність педагогічних проблем, які він піднімав у той час. Вони є й зараз своєчасними та злободенними у процесі розбудови системи національної освіти в Україні на початку ХХІ століття.

За його твердженням, дитина – це найвища цінність, розвиток якої має здійснюватись під час спілкування на гуманних засадах. Кожна людина повинна мати право і можливість оволодівати освітою. Виховання і навчання матимуть громадський характер, але важливу роль у формуванні молодого покоління буде відігравати сім’я. Поет-мислитель і публіцист вважав, що школа повинна давати дітям цікаві відомості про інші країни, природу, життя різних людей у формі яскравих оповідань. Заслуговують і сьогодні на увагу його думки про те, що предмет кожної науки, навіть математики, сам у собі містить стільки цікавого, принадного, що «вмій тільки винайти і живо розказати» [2, с. 143].