Ворожість, як особливість агресивної поведінки в сучасній психолого-педагогічній науці

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………..……………… 5

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ВОРОЖОСТІ…………………………………………………..………………….9

1.1.        Ворожість, як особливість агресивної поведінки в сучасній психолого-педагогічній науці ……………..…………………………………………………….………………….9

1.2.        Психологічні особливості підлітків…………………………………………………………..……….………12

1.3.    Тривожність підлітків, як фактор активізації ворожої поведінки………………………………………………………………………….13

РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВОРОЖОСТІ У ПІДЛІТКІВ………………………………………………………………………14

2.1. Планування емпіричного дослідження ворожості у підлітків.………..14

2.2. Результати емпіричного дослідження ворожості у підлітків та їх інтерпретація…………………………………………..……………………...….17

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..24

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………..…………...26

ДОДАТКИ…………………………………………………………………..…29

ВСТУП

Актуальність проблеми.  Актуальність даного дослідження полягає в тому, аби вивчити особливості та прояви ворожої поведінки в підлітків.
На сьогодні ворожість досліджена лише в контексті агресії, і досі самостійно розглядається швидше як феномен, певний спалах, аніж як диференційоване від агресії, незалежне явище. На даний час не існує і чіткого терміну «ворожість».  Часто поруч із даним терміном звучать такі синоніми як «агресивність», «ворожнеча», «неприязнь», «глибока антипатія». Проаналізувавши різні роботи, кожен автор трактує значення ворожості по своєму. Аналізуючи роботи, в яких вживається термін «ворожість» починаючи із середини минулого століття і до тепер, можна впевнено сказати, що більшість авторів[[Изард К. Эмоции человека: Пер. с анг. — М.: Изд. Моск. Ун-та, 1980, с.440. И 10508-138] прирівнюють ворожість з агресивністю, гнівом, вносячи їх в один синонімічний ряд. Це Балабанова Л.М., Ізард К.Є., Комер Р., Малкіна-Пих І.Г., Фромм Є..  Так, ворожість входить до складу агресивних проявів, проте не завжди веде суб’єкта до відповідної зовнішньої реакції поведінки. Вперше, хто намагався розвести і пояснити такі поняття як «ворожість», «гнів» та «агресія» став А.Бас [ 18].

Такі дослідники як Прихожан А. та Толстих Н. вказували, що в періоді підліткового віку особистість прагне до розширення власного життєвого простору в соціальному оточенні. Про це свідчить часте прагнення підлітків приналежати до великої кількості схожих за спрямованістю та інтересами соціальних груп(художньо-мистецькі гуртки, спортивні секції тощо). Проте, частіше за всього ми маємо змогу в даний період спостерігати розвинення  різного роду девіацій[16.]. У підлітковому віці характерною є зміна життєвих пріоритетів та освоєння нового місця в соціумі – перехід із дитячого періоду в дорослість. На даному етапі життя, важливо аби особа мала можливість до самореалізації, адже це являється головною потребою періоду. Однак, часто ми маємо змогу бачити, як підлітки в бажання реалізуватися, знайти своє місце серед однолітків, бути незалежним, за нестачі базових знать та відсутності вольового мислення потрапляють до ворожо налаштованих груп, де пропагується та розвивається девіантна поведінка, що в першу чергу проявляється ворожим ставленням до однієї людини чи певної групи людей [19 ]. Однак, як вже було вище вказано, ворожість на сьогоднішній день має різні за своїм змістом значення. Наприклад, Ільїн Є. пише, що почуття ворожості – це неприязне відношення до того, з ким людина знаходиться в конфлікті. [ 9]. А от Роговий Є. розглядає ворожість як реакцію, що розвиває негативні почуття та оцінки людей і подій [ 33]. Однак, Бас А. вказує на те, що ворожість є вузьким за спрямованістю станом, що завжди має певний об’єкт. [21] . В свою чергу, Берон Р. під ворожістю називає комплекс проявів, таких як гнів, огида та презирство, а також емоції страху. Схожу думку з А. Басом висловив Ч. Спілберг, пропонуючи ворожість розглядати в комплексному синдромі ВАГ: Ворожість-Агресія-Гнів. На його думку, ворожість може виступати особистісною рисою, що надає певні нахили, котрі мотивують до агресивної поведінки та сприяють прояву гніву [31 ].