Особливості створення позитивного емоційного середовища на мовленнєвих заняттях в ЗДО

Тема: Особливості створення позитивного емоційного середовища на мовленнєвих заняттях в ЗДО

ЗМІСТ

ВСТУП

Актуальність дослідження. Одним із завдань психологічного розвитку особистості є формування мовленнєвих навичок та вміння використовувати рідну мову в різних життєвих ситуаціях, поглиблене знання української літературної мови та формування національної мовленнєвої особистості, яка володіє використовуючи засоби рідної мови в будь-якій ситуації спілкування, дотримуючись правил поведінки та розмовного етикету, національні мовленнєві традиції українського народу. І одним із найважливіших аспектів розвитку мовленнєвої особистості дошкільника є створення позитивної атмосфери на заняттях в ЗДО.

Основними джерелами формування їхнього позитивного емоційного ставлення один до одного є спілкування та спільна діяльність дошкільників у групі однолітків. Орієнтація переживань дитини на себе чи інших визначає характер її ставлення до однолітків, роблячи її відчуженою чи дружелюбною, і, насамперед, людяною. Формування позитивних відносин із однолітками в дітей дошкільного віку є одним із основних завдань виховання. У закладі дошкільної освіти, де діти мають рівні права та спільні інтереси, вони вчаться справлятися з прикрощами і труднощами у взаємодії з своїми однолітками, набувають практичного досвіду, надаючи ефективну допомогу іншій дитині, виявляючи співчуття, поділяючи радість, смуток тощо. Відносини та соціальна взаємодія, співробітництво та співіснування з людьми є найважливішими елементами всебічно розвиненої та самореалізованої особистості. Тому необхідно забезпечити можливість формування моральної культури та позитивного емоційного досвіду у дошкільному закладі освіти.

Питання розвитку мовлення є предметом досліджень багатьох вчених із різних галузей науки. Нині як зарубіжні, і вітчизняні вчені вивчають питання мовленнєвого розвитку особистості за такими напрямами: лінгвокультурна (В. Маслова), комунікативна (С. Воркачов, В. Красних), етносемантична (С. Воркачов), словникова мовленнєва особистість (В. Карасик), емоційна мовленнєва особистість (В. Шаховський), елітарна мовленнєва особистість (Ж. Горіна, Т. Кочеткова, Є. Санченко), культурно-мовна (В. Фурманов), мовна і мовленнєва особистість (Ю. Караулов, Л. Клобукова, Ю. Прохоров), лінгвоколективна (Т. Радзієвська), українська культуромовна (Л. Струганець), україномовна особистість (А. Богуш, М. Вашуленко, Ж. Горіна та ін.), мовленнєва особистість дошкільника (А. Богуш, Л. Калмикова, О. Трифонова).