Особливості мовленнєвого жанру «комплімент» у різних культурах

Міністерство освіти і науки України
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Факультет української й іноземної філології та мистецтвознавства

Кафедра загального та слов’янського мовознавства

Реферат на тему:        

 «Особливості мовленнєвого жанру «комплімент» у різних культурах»

Виконав:

Студент групи УН-20-2

Скрипченко Олександра

Перевірив:

Доц. Турута Ірина

Дніпро

2021

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. Загальні характеристики «компліменту»……………..…..…….5

РОЗДІЛ 2.  Значення «компліменту» в різних культурах……….……..…..8

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..11

ДЖЕРЕЛА.………………………………………………………………………13

ВСТУП

Процес комунікації нерозривно пов’язаний із поняттям мовленнєвого жанру, який є невідмінною складовою організації мовлення мовців. На думку Т. В. Шмельової, у нашій мовленнєві свідомості є моделі мовленнєвих жанрів залежно від яких ми як автори будуємо і як адресати сприймаємо реальні мовленні витвори, а також оцінюємо їх. [1]

Проблем і мовленнєвих жанрів присвячено низку праць видатних лінгвістів: Ф.С. Бацевич, В.В. Дементьєв, М.М. Бахтін та ін.

Вже оприлюднено чимало праць, у яких аналізуються різноманітні типи мовленнєвих жанрів, але й досі дослідження специфіки окремих типів мовленнєвих жанрів, зокрема етикетного елементарного жанру "комплімент", залишається поза увагою лінгвістів, чим і зумовлена актуальність цієї теми.

Метою дослідження є визначення характеристика функціонування етикетного мовленнєвого жанру комплімент в діалогічному мовленні мовців у різних культурах світу. Мета зумовила розв'язання таких завдань: 1) проаналізувати погляди лінгвістів на проблему мовленнєвого жанру; 2) дослідити основні засоби вираження етикетного мовлення у жанру комплемент в діалогічному мовленні мовців.

Апелюємо до позиції М. М. Бахтіна, котрий пов’язував природу мовленнєвого жанру з висловлюванням. Дослідник визначав мовленнєві жанри як відносно стійкі, тематичні, композиційні і стилістичні типи висловлювань [2] На думку культуролога, мовленнєвий жанр це репліка, ціле висловлення в діалозі. Він розглядав мовленнєвий жанр в аспекті мовленнєвого спілкування як факт соціальної взаємодії мовців, як співвідношення та взаємодію смислових позицій. Саме діалогічність у М. М. Бахтіна є концептуальною ознакою мовленнєвого жанру як одиниця мовленнєвого спілкування та діяльності людей.

Інший дослідник К. Ф. Сєдов визначає мовленнєві жанри як «вербально-знакове оформлення типових ситуацій соціальної взаємодії людей» [3, с. 8]. Він зазначає, що жанр є вербальним віддзеркаленням інтеракції, соціально-комунікативної взаємодії індивідів [3, с. 10]. Як слушно зауважує Т. В. Матвєєва. поняття мовленнєвого жанру на сьогодні трактують як: 1) типовий різновид тексту. 2) ситуативно-типове висловлення.

Отже, діалогічні відношення мовців функціонують у готових формулах, тобто мовленнєвих жанрах, що закріплені у свідомості носіїв мови як своєрідні кліше. На сьогодні в мовознавстві не існує єдиної типології мовленнєвих жанрів. Так, М. М. Бахтін стверджував, що до мовленнєвих жанрів потрібно віднести короткі репліки побутового діалогу, отже, у діалозі можуть взаємодіяти різні жанри, як-от: запитання, стверджувальна відповідь, негативна відповідь, наказ, прохання, порада, комплімент, подяка, скарга тощо. [2, с. 237]

РОЗДІЛ 1. Загальні характеристики «компліменту»

Комплімент часто називають найпростішим та найнадійнішим способом задоволення соціально-психологічних потреб партнера в процесі спілкування, а застосування компліменту пояснюють бажанням мовця зробити приємне адресатові з метою позитивного впливу та подальшої співпраці. Через компліменти реалізують важливі потреби людини, а саме в любові, повазі, самореалізації, визнанні та позитивних емоціях.

На думку О. В. Яшенкової, процес задоволення людських потреб має складну структуру і передбачає декілька етапів: мотивацію («спонука до діяльності, що скеровується певним мотивом, тобто причиною чи приводом до будь-якої дії») та діяльність («сукупність послідовних дій для досягнення певного результату, що актуалізують ставлення людини до світу, відповідають потребі та характеризуються мотивом») [4].