Ознайомлення з середовищем VMware. Створення та налаштування віртуальної машини

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 8

Ознайомлення з середовищем VMware. Створення та налаштування віртуальної машини.

Налаштування локальної мережі та Інтернет в VMware на ОС Windows та Linux

Мета роботи: Ознайомитись з середовищем керування віртуальними машинами VMware або VirtualBox. Навчитись створювати нові віртуальні машини та налаштовувати їх залежно від завдань, які буде виконувати віртуальна машина.

Навчитись налаштовувати локальну мережу між хостовою ОС та віртуальною машиною. Ознайомитись з сервісом NAT. З допомогою сервісу NAT налаштувати вихід у Інтернет на віртуальній машині, використовуючи реальну машину, як шлюз. Вивчити особливості налаштувань в ОС Windows та Linux на прикладах Windows 7 та Fedora Linux4.

Хід роботи.

1. Створення віртуальної машини.

Для створення нової ВМ потрібно запустити середовище VMware 5.0 та зайти в пункт меню File => New => Virtual Machine. Перед нами з’явиться “майстер налаштувань” – діалог, який дозволяє ввести всі необхідні дані для створення ВМ. Розглянемо по пунктах всі вікна цього діалогу.

1. Вікно-привітання.[pic 1]

В цьому вікні натискаємо Далее для продовження роботи.

1. Вікно,        в        якому        пропонується        обрати        один        з        типів        введення налаштувань:[pic 2]

1. Typical (типовий) – будуть введені типові налаштування та створені типові пристрої для ВМ автоматично.
2. Custom        (ручний)        –        для        досвідчених        користувачів.        Надає можливість ввести всі необхідні налаштування вручну.

На даному етапі оберемо Typical, а всі необхідні налаштування введемо вже після створення ВМ.

1. Вікно вибору операційної системи, яка буде встановлюватися на ВМ.[pic 3]

Список доступних ОС достатньо обширний і включає всі найбільш популярні ОС на даний час. Хоча, навіть якщо Ви не знайдете в даному списку тої ОС, яку хочете встановити (наприклад одного з численних дистрибутивів Linux), це не означає, що встановити її на ВМ неможливо. Присутність ОС в списку означає, що вона протестована на працездатність в середовищі VMware 5.0 та існують спеціальні налаштування оптимізації для ефективнішої роботи даної ОС. Якщо ж ОС відсутня у даному списку, то можна вибрати на даному етапі ОС “схожу” до бажаної (для Linux, наприклад – Other Linux). Крім того тут є пункт Other – варіант для довільної ОС.

Ми оберемо пункт Microsoft Windows, а серед ОС – Windows XP Professional. Тиснемо Далее.

1. Ім’я та розміщення ВМ.[pic 4]

В даному вікні необхідно ввести ім’я майбутньої ВМ та каталог, в якому будуть розміщені всі файли віртуальної машини.

1. Вибір типу мережі.[pic 5]

Тут нам пропонується обрати тип мережі з чотирьох можливих:

1.         Bridged networking (мостове з’єднання). Цей тип з’єднання надає ВМ доступ до зовнішньої мережі. При цьому ВМ ідентифікується власною ІР-адресою та розглядається зовні, як окремий незалежний комп’ютер. Це досягається тим, що створюється віртуальний комутатор, до якого під’єднується хост та всі ВМ, що використовують мостове з’єднання. Таким чином, утворюється віртуальна підмережа, яка стає частиною зовнішньої мережі, до якої під’єднаний хост.
2. NAT – Network Address Translation (трансляція мережевої адреси). Надає можливість ВМ доступатися до зовнішньої мережі та Інтернет, але під виглядом хоста, тобто з його ІР-адресою. NAT використовує трансляцію адрес вихідного трафіка. Тобто коли пакет даних пересилається з ВМ, то мережна адреса ВМ в ньому заміняється на адресу хост-машини. При цьому запит зберігається в таблиці запитів. Отримані відповіді від віддалених систем звіряються з цією таблицею і якщо знаходиться відповідність, то повідомлення перенаправляється до ВМ, при цьому відбувається зворотна заміна адреси хост-машини на адресу ВМ.
3. Host-only networking (мережа лише з хостом). Цей спосіб дозволяє приєднати дану ВМ до віртуальної мережі (віртуального комутатора), в яку входить хост та інші ВМ, але яка є ізольованою від зовнішньої (реальної) мережі, до якої

належить хост. Даний спосіб під’єднання надає можливість створити віртуальну мережу з кількох ВМ, на якій пізніше можна проводити лабораторні роботи по адмініструванню мереж.

1. No network – відсутність мережевого з’єднання у ВМ.

Вибір NAT на даному етапі дозволить нам в майбутньому приєднати ВМ до віртуальної мережі та налаштувати доступ в Інтернет, використовуючи хост як шлюз.