Методична реалiзаця краєзнавчого принципу навчання географії

МЕТОДИЧНА РЕАЛІЗАЦЯ КРАЄЗНАВЧОГО ПРИНЦИПУ НАВЧАННЯ ГЕОГРАФІЇ

У даній статті висвітлюються методи і форми використання краєзнавчого матеріалу на уроках географії. У шкільній практиці вивчення географії будується на основі краєзнавчого принципу, завдяки якому учні мають можливість на практиці спостерігати взаємодію окремих компонентів. Завдяки реалізації краєзнавчого принципу, результати їх спостережень використовуються на уроках з фізичної географії,в учнів краще формуються поняття на отриманих реальних уявленнях.

Ключові слова: освіта, методика викладання географії, краєзнавство, методи пізнання , педагогіка.

M. Denisenko

This article covers the methods and forms of the use of ethnographic material in geography lessons. In school practice, the study of geography is based on the local lore principle, through which students have the opportunity to observe the interaction of individual components in practice. Due to the implementation of the local lore principle, the results of their observations are used in the lessons of physical geography, students are better formed concepts on the received real representations.

Keywords: education, methods of teaching geography, local history, methods of cognition, pedagogy.

Постановка проблеми, аналіз останніх досліджень та публікацій.

Аналіз навчальних програм вищих навчальних закладів з різних дисциплін показав, що до здійснення краєзнавчо-туристської роботи з учнями можна готувати учителя будь- якого предмета. Але сьогодні найбільший потенціал у цьому напрямі мають учителі географії і біології. Саме географія і біологія мають великі можливості пошуку та використання краєзнавчо-туристської інформації, проведення глибокої і змістовної дослідницької роботи з цього напряму. Крім того, поряд зі своїм власним матеріалом, географія і біологія мають реальні можливості трансформації краєзнавчо-туристських ідей, активного їх використання і актуалізації у навчально-виховному процесі. Розвиток творчого потенціалу особистості, формування в учнів творчої діяльності є найважливішим завданням шкільної освіти. Географічне краєзнавство, як засіб активізації всієї навчально-виховної роботи, має важливе значення в комплексному розв’язанні проблем формування в учнів реального світогляду, морального, естетичного, науково-природничого, фізичного, трудового виховання і, саме головне, у формуванні ключових навчальних компетентностей школярів.

Теоретичні й методичні основи дослідження рідного краю складалися під впливом передових ідей А.А. Дістервега, Я.А. Коменського, К.Д. Ушинського, В.О. Сухомлинського, С.Ф. Русової. Питання теорії і практики краєзнавчо-туристської роботи розкриваються у працях А.В.Даринського, М.П. Крачило, М.Ю. Костриці, В.В. Обозного, І.Т. Пруса, К.Ф. Строєва, І.В. Соколової, Н.С. Юньєва та інших. Наголошується, що саме вивчення рідного краю сприяє поліпшенню засвоєння навчального матеріалу різних шкільних предметів. У поняття «краєзнавство» дослідники вносили різний зміст. Так, у 20–і рр. ХХ ст. воно розглядалось як метод синтетичного вивчення якої)небудь певної, що виділяється за адміністративними, політичними або господарськими ознаками, відносно невеликої території. У 30–і рр. краєзнавство визначалось як «суспільний рух, що об’єднує місцеве трудове населення, що активно бере участь у будівництві всього краю на основі всебічного його вивчення». Відзначалось, що «Краєзнавство є комплекс наукових дисциплін різних за змістом і окремих методів дослідження, але провідних у своїй сукупності до наукового і всебічного пізнання рідного краю».

Мета статті - розглянути окремі аспекти краєзнавчого принципу освіти географії в їх сучасній інтерпретації. 

Виклад основного матеріалу. Методи використання краєзнавчих матеріалів на уроках різноманітні. Навчання учнів за краєзнавчим матеріалом будується за відомою класичною схемою викладу змісту цього матеріалу з наступним закріпленням і контролем якості засвоєння. Для цього в пропонованій програмі і елективному курсі «Географічне